270 років тому:
25.04.1754 – у Станіславі, нині Івано-Франківськ на Ринковій площі біля ратуші страчений Василь Баюрак, керівник опришківського руху на Прикарпатті, соратник і наступник Олекси Довбуша, народний герой. Народився 1722 у с. Дора, нині в межах м. Яремче. Його батько – Гнат Баюрак, також ходив в опришківському загоні, поки не загинув. Василь працював вівчарем у заможного господаря у с. Ясенів. До загону Олекси Довбуша вступив у липні 1744. Василь і племінник Довбуша Павло Орфенюк були очевидцями загибелі отамана у серпні 1745 – вони винесли на руках смертельно пораненого Довбуша, який, за переказами, передав свою рушницю та владу над загоном «чорних хлопців» Василю Баюраку. У 1749-1751 ватага Баюрака виявляла найвищу активність, проте тієї слави, що була у Довбуша новий отаман не досягнув. До загону приєдналися його брати та невінчана дружина, які пізніше загинули в сутичках з облавниками. Напади на шляхетські маєтки та лихварів на Покутті та Буковині чинив невеликими групами близько 10 чоловік, від війська та жандармів переховувався у Молдові та на «польській стороні». У 1754 підкуплений шляхтою Василь Бойчук із Ясенова підпоїв Баюрака горілкою та видав жандармам. 20 квітня в ратуші Станіслава розпочався суд, чотири дні ватажка жорстоко тортурувано, а відтак засуджено до страти. Згодом очевидець страти польський поет Францішек Карпінський у «Спогадах» залишив свідчення, що коли Баюрака вели на страту він «казав собі дати сопілку на якій вигравав сумні гірські думи». На площі кат відрубав опришку обидві руки по лікоть, а потім – голову. Вже мертве тіло четвертували і на пострах іншим виставили на палях при шляхах довкола Станіслава. Однак на місце страченого отамана став інший побратим Довбуша Іван Бойчук.
