220 років тому:
25.01.1805 – у Петербурзі помер Теодосій Ростоцький, ЧСВВ, митрополит Київський, Галицький і всієї Руси Руської Унійної Церкви (1788-1805). Батько Казимир Болбас-Ростоцький – шляхтич гербу Юньчик, міський суддя. Маючи 14 років, у 1739 вступив на новіціат до Чину святого Василія Великиго. Після закінчення середніх філософських студій здобув вищу богословську освіту в Грецькій колегії св. Атанасія в Римі (1750-1754). Рукоположений на священника (1754), після чого повернувся на рідні землі. Професор василіанських монастирських шкіл, директор школи у Володимирі. Секретар Литовської провінції ЧСВВ, генеральний секретар ЧСВВ (1759), протоігумен Литовської провінції ЧСВВ (1772; у 1780 переобраний ще на 4 роки). Єпископ Холмський Руської Унійної Церкви (1785-1790), коад’ютор митрополита Київського Ясона Смогожевського. Після смерти Ясона Смогожевського (1.11.1788) став митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси. Перший з унійних владик, хто став сенатором Речі Посполитої (1790). Відзначений Орденом святого Станіслава (1790) та Орденом Білого Орла (1791). Підтримав Торговицьку конфедерацію (1792). Після третього поділу Польщі (1795) Московія окупувала Західну Волинь і Західну Білорусь та розпочала ліквідацію на них Унійної Церкви. Митрополит Теодосій усіма можливими способами намагався протидіяти цьому та став в обороні своєї Церкви. Владика з протестом прибув у Петербург, проте імператриця Катерина ІІ інтернувала його в столиці, позбавивши зв’язку з митрополією, а 6.09.1795 видала указ про скасування всіх греко-католицьких єпархій Київської унійної митрополії. Московиться влада уже не випустила митрополита Теодосія з Петербургу; з ним вдавалося контактувати лише за посередництвом австрійського посла у Петербурзі. Народився поблизу м. Слонім, нині в Білорусі 1725.
