80 років тому:
30.09.-1.10.1944 – на околиці с. Унів на Львівщині недалеко від монастиря оо. Студитів відбувся великий бій між куренем УПА «Сіроманці» (командир Дмитро Карпенко-«Яструб»), сотнею самооборини (командир Володимир Зобків-«Коса»), сотнею «Довбні» з одного боку та 17-ю бригадою Внутрішніх військ НКВС (командир полковник Г. Бромберг) чисельністю до 1500 військовослужбовців при підтримці танків і літаків з іншого. Впродовж дня повстанці відбили 13 атак та здійснили декілька контратак, фаустпатроном підбили 1 танк і ще 1 підірвався на міні. Вночі кількома групами повстанці прорвались в напрямку с. Пнятин через розташування 206-го ОСБ, що прибув для блокування відділів УПА. Наступного дня бої продовжились під Пнятином. Командир Карпенко-«Яструб» особисто пошкодив один танк з протитанкової рушниці. За радянськими даними загинуло 165 та взято в полон 15 повстанців, свої втрати оцінили в 6 вбитих і 32 поранених (вельми сумнівно з огляду на стільки невдалих штурмів). Також в радянських звітах подано 45 одиниць трофейної зброї, тобто лише кожен четвертий повстанець був озброєний. За даними УПА знищено 170 (у т.ч. полковник і 7 лейтенантів) і поранено 120 енкаведистів, власні втрати склали 24 загиблих і 33 поранених (що співрозмірно з кількістю втраченої зброї).
30.09.1944 – з в’язниці Станіслава (нині Івано-Франківськ) у супроводі 4 енкаведистів вантажною машиною перевозили за місто на розстріл 14 повстанців. Користуючись темрявою засуджені зубами розв’язали один одному руки та почали втікати. Від куль конвою 5 втікачів загинуло (Михайло Гринюк, Михайло Могильняк, Василь Бордюжак, Василь Шкурат, Михайло Романюк), 1 поранений (Йосафат Одинський), решті 8 вдалось втекти (Василь Наконечний, Федір Проців, Микола Вишняк, Петро Шевчук, Михайло Михлюк, Григорій Одинський, Федір Головатий, Петро Гаврилюк).
