80 років тому:
9.10.1944 – по відомствах НКВС та НКДБ СРСР за підписами Народного комісара внутрішніх справ СРСР Л. Берії та Народного комісара державної безпеки СРСР В. Меркулова видано наказ № 001240/00380 «Про заходи посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації збройних банд ОУН в західних областях Української РСР». Документ зокрема передбачав створення окремого управління боротьби з бандитизмом і поділ західноукраїнських земель на дві зони:
1) в підпорядкування наркомів НКВС УРСР Василя Рясного та НКДБ УРСР Сергія Савченка, а також начальника прикордонних військ Українського округу Петра Бурмаки призначались Львівська, Станіславська, Дрогобицька та Чернівецька області,
2) у відання заступників наркомів Строкача і Єсипенка, а також начальника ВВ НКВС Українського округу Марченкова – Рівненська, Волинська та Тернопільська області.
Оскільки наявного особового складу ВВ НКВС (більше 26 тисяч військовиків) було недостатньо для боротьби з українським національно-визвольним рухом в кожну область Західної України скеровувалися додаткові каральні підрозділи. Пропоновані методи «посилення боротьби» були традиційними та вже відпрацьованими для радянських каральних органів: репресії та депортації сімей підпільників і повстанців, засилання агентів у підпілля ОУН та УПА, фізична ліквідація провідників та командирів, дезорганізація ліній зв’язку, збільшення кількости штатних працівників органів НКВС-НКДБ.
