40 років тому:
22.04.1985 (в літературі також 22.01.1985) – у Львові померла Стефанія Ґебус-Баранецька, графік, ілюстратор, член Спілки художників України (1940), заслужений художник УРСР (1972). Вивчала історію мистецтва на філософському факультеті Львівського університету. Закінчила художню школу Олекси Новаківського у Львові (1926-1929) і кафедру рисунку та декоративного живопису Львівської політехніки (1928-1933; викладачі – живописці Осип Курилас, Ян Генрик Розен і Ян Казимир Ольпінський, скульптор Ян Нельборчик, графік і аквареліст Людвіг Тирович). Викладач графіки, килимарства та композиції Львівського художньо-промислового училища (1933-1950) та Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1947-1949), вчитель малювання в середній школі (1954-1960). У 1934 вперше взяла участь в художній виставці Українського товариства прихильників мистецтва у Львові та Станіславі (нині Івано-Франківськ). Учасниця виставок у Відні (1937) та Парижі (1938). Наприкінці Другої світової війни була однією з небагатьох мистців, хто не емігрував. Щоби залишатися в творчому житті міста та експонуватися на республіканських і всесоюзних виставках частину творів змушена була виконувати на офіційну прорадянську тематику. Працювала над кандидатською дисертацією, проте внаслідок звільнення (1949) не змогла завершити. В повоєнні роки вийшла заміж за Богдана Баранецького, в шлюбі народився син Юрій. Творила переважно в галузі станкової графіки та ксилографії, рідше пейзажу. Автор понад 300 графічних творів, численних екслібрисів, книжкових знаків, привітальних листівок. Похована на Личаківському цвинтарі. Народилася у м. Перемишль, нині в Польщі 19(6).12.1905.
