Приховування причин смерти політв’язнів у СРСР (70 років тому)

Потворна московсько-більшовицька система СРСР, до якої сьогодні нас намагається запхати північний «брат» (від слова брати, тобто красти, мародерити)

70 років тому:

24.08.1955 – КГБ при Раді міністрів СРСР видав Вказівку № 108сс за якою родичам вбитих в’язнів вказувалися вигадані дати та причини їх смерти. Цю потворну практику започатковано наказом НКВД СРСР № 00515 від 1939 відповідно до якого на запити про долю ув’язнених (які на той час були уже розстріляні) належало відповідати, що вони засуджені на 10 років без права листування та передач. Від осені 1945 до цього наказу внесено правку, за якою про вбитих комуністичним режимом людей, родичам повідомлялося, що вони померли природною смертю в місцях ув’язнення. Лише після Вказівки КГБ СРСР при Раді Міністрів СРСР № 20-сс від 21.02.1963 родичам розстріляних почали усно повідомляти про страту їхніх близьких, однак тим, кому раніше було надано брехливу інформацію правду вже не повідомляли. І вже тільки після падіння цією кривавої системи, коли відкрилися архіви КГБ, із вцілілих справ зрозумілим наскільки масштабною та безжальною була ця диявольська комуністична система.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа