60 років тому:
4.09.1965 – у Києві в кінотеатрі «Україна» під час прем’єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» неочікувано для організаторів та присутніх відбувся стихійний публічний протест групи української інтелігенції проти масових арештів (26-28.08.1965) українських громадських і культурних діячів. Фільм отримав золоту медаль на міжнародному фестивалі в Мілані (Італія) і комуністичними вождями УРСР його прем’єру в Києві планувалося представити як визначне досягнення «радянської культури». Під час обговорення, під претекстом привітання однієї із учасниць створення фільму, на сцену вийшов Іван Дзюба та замість цього висловив рішучий протест проти серпневих арештів і назвав прізвища 19 заарештованих. Цей протест підтримали Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл, які закликали встати усіх, хто проти арештів. Близько 80 присутніх у залі підвелися із сидінь, що на той час, враховуючи досвід попередніх десятиліть кривавої комуністичної диктатури, насправді було доволі великим числом. Тоді дирекція кінотеатру, миттєво зорієнтувавшись, включила пожежну сигналізацію й зупинила акцію непокори.
Сьогодні важко сказати чи виступ Дзюби та подальший протест глядачів був спланованою акцією. Зі спогадів очевидців цих подій виглядає, що ні. Невідомо про що тоді думав Іван Дзюба та які почуття вирували в його душі, але очевидним є одне, що в Україні чинилася брутальна неправда і як людина чести він не міг мовчати на неї. Оця незгода з несправедливістю, неправдою, брехнею була й залишається питомою ментальною рисою українців, яка віками піднімала їх на протест, повстання, революцію. Цей духовно-генетичний код української нації підняв на нерівну боротьбу проти надпотужної світової імперії горстку, маленьку щопту шістдесятників, дисидентів, правозахисників другої половини ХІХ століття, які без зброї, своєю неміччю таки здолали цю нелюдську систему. Виключно за людською логікою це не має притомного пояснення і мимоволі на гадку зринає так очевидна паралель, коли Христос сказав апостолові Павлу: «Досить тобі Моєї благодати, бо сила Моя здійснюється в немочі».
