70 років тому:
10.11.1954 – постановою ЦК КПРС «Про помилки в проведенні науково-атеїстичної пропаганди серед населення» призупинено системні гоніння проти Церкви та віруючих в радянській імперії, метою яких від початку існування комуністичного режиму було знищення християнства, як і будь-якої релігії взагалі. Здавалось буденна постанова і, як показали подальша історія СРСР тимчасовий тактичний відступ, проте примітно, що її ухвалення відбулося всього через декілька місяців після того, як найвищим партійним керівництвом санкціоновано масштабний наступ на віру та віруючих постановою ЦК КПРС «Про значні недоліки в науково-атеїстичній пропаганді і засобах її покращення» від 1.07.1954. Ця, липнева постанова, не лише санкціонувала посилення війни на антирелігійному фронті, але й вказала пріоритетні напрямки цієї війни, а саме молодь, яка попри всі намагання режиму не бажала зрікатись віри та Церкви. Особливі сподівання в боротьбі за молодь компартія покладала на Міністерство освіти, профспілки та комсомол. Чому влада тоді вирішила відступити залишається дискусійним питанням. Можливо після смерти Сталіна, коли імперія перебувала в організаційній невизначеності, ще не окреслився єдиний партійний вождь і в кремлівських коридорах ще тривала боротьба за владу недоцільно було розпилюватися на масштабну загальнодержавну кампанію. Можливо це рішення було зумовлено якимись іншими причинами, але коли партійне та державне керівництво прибрав до своїх рук Микита Хрущов, то вже від 1959 розпочалась чергова хвиля переслідувань Церкви, яка з часом лише наростала. Однак у цій нерівній боротьбі віри з державним апаратом, в руках якого були необмежені пропагандистські ресурси та репресивна влада державний апарат таки виявився програвшим.
