140 років тому:
11.03(28.02).1884 – у м. Зіньків на Полтавщині народився Порфирій Батюк, композитор, фольклорист, педагог. Закінчив у Санкт-Петербурзі музичну школу ім. Смоленського (1894) та музичний клас Придворної співацької капели (1912), брав уроки гри на скрипці та вокалу. Вчитель співу в гімназії м. Зіньків (1913-1920), співзасновник (разом із П. Толстяковим) у Зінькові школи для диригентів сільських хорів (1918). Орієнтувався на творчі засади М. Леонтовича. Викладач Педагогічних курсів (1920-1926), музичних дисциплін у Педагогічному технікумі в Охтирці Харківського округу (1926-1933), керівник хору в Архітектурному технікумі та методист Будинку художнього виховання дітей у Харкові (1933-1941). Член Спілки композиторів України (1932). Старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1944-1947), керівник хору Київської партійної школи (1946-1948). Записував та досліджував українські народні пісні, зокрема у 1946 учасник фольклорної експедиції на Закарпаття. Автор численних обробок українських народних пісень, хорових розкладів мелодій з голосу Лесі Українки (записаних К. Квіткою), фортепіанних п’єс на теми українських мелодій, кантат, романсів, творів на тексти Тараса Шевченка. Поряд з тим вимушений був писати панегіричні пісні з прославою Сталіна. Помер у Києві 1973.
