27.04.1693 – у Перемишлі єпископ перемиський, самбірський і сяніцький Інокентій Іван Винницький скликав другий православний єпархіальний соборчик, який потвердив рішення попереднього Самбірського (4.04.1691) та закріпив Унію в цілій єпархії. Це завершило конфесійне протистояння в цій частині західноукраїнських земель, що тривало майже століття після прийняття Берестейської Церковної Унії 1596. Важливою передумовою скликання цих місцевих представницьких органів були спорадичні самовільні переходи до Унійної Церкви окремих парафій у різних деканатах єпархії. Скликання двох соборчиків було обумовлено певною недовірою Риму до владики І. Винницького тож остаточне вирішення справи тривало до смерті у 1693 унійного єпископа Івана Малаховського. Згодом Митрополит Київський Гавриїл Винницький для піднесення престижу церковної влади доручив переробити корону Данила Галицького на єпископську митру. Важливість Самбірського та Перемиського соборчиків полягала в тому, що запровадження Унії в Перемиській єпархії, а відтак упорядкування і розбудова управлінських структур, дозволили подолати безлад і занепад кліру спровокований двовладдям унійного і нез’єднаного єпископів у єпархії, а також рішуче відмежуватись від претензій Москви на покровительство і «опіку» над православними Галичини.
