120 років тому:
23.09.1906 – у м. Ярослав (нині Польща; в літературі також подається Лежайськ) народився Осип-Михайло Годунько – ЧСВВ, священник УГКЦ (1933), педагог, публіцист, поет. Закінчив гімназію у Лежайську. Вступив на новіціат до монастиря оо. Василіан у Крехові. Богословські науки вивчав у василіанських школах Лаврівського та Кристинопільського (нині Червоноград) монастирів, у Львівській богословській академії (1930-1933). Душпастирював у Львові, катехит в українських навчальних закладах, член редколегії газети «Христос – наша сила». Активний в українському громадсько-культурному житті, за що тричі заарештовувався поляками. За часів німецької окупації приймав діяльну участь у порятунку євреїв, таємно сповняв служіння капелана УПА. 1945 за відмову перейти на московське православ’я засуджений на 8 років позбавлення волі. В таборах нелегально продовжував сповняти священичі обов’язки; звідти передав рукопис поеми «Серед блискавок і бурі», опублікованої на Заході під псевдонімом Орися Галичанка (1967). Після звільнення (1953) закінчив медичне училище у Львові, працював санітаром, згодом медбратом. Продовжував активно душпастирювати у підпільній УГКЦ, особливу увагу приділяв духовному та культурному розвитку молоді, продовжував літературну творчість, яку поширював способом самвидаву. Прихильник патріархального устрою Української Церкви, оборонець чистоти східного обряду. Помер у Львові 1991. Похований на Личаківському цвинтарі.
