40 років тому:
31.12.1984 – у Баварії помер Олександр Іван Пулюй, військовий та громадський діяч, син всесвітньо відомого фізика Івана Пулюя. Доброволець УСС, у віці 17 років учасник боїв за Львів проти поляків, в яких отримав поранення. Хорунжий УГА, потрапив у більшовицький полон, звідки вдалося втекти. На еміграції закінчив Бреславську політехніку, інженер-винахідник у галузі кіноіндустрії у Празі, згодом інженер кіностудії в Берліні. 1939 як громадянин Німеччини призваний до війська в контррозвідку. Працював у комісії для переселених осіб німецького чи австрійського походження з СРСР до Німеччини; використовуючи службове становище допоміг втекти багатьом українцям. У 1941 організатор та командир добровільного українського підрозділу в німецькій армії «ПУМА» (з перших літер прізвищ засновників Пулюй та Масикевич) чисельністю до 40 осіб студентів з Галичини та Буковини, який виконував роль перекладачів. При цьому підрозділ таємно допомагав поширенню мережі ОУН на східноукраїнські землі, зокрема Масикевич чотири місяці був бургомістром Миколаєва. Після війни в Австрії у м. Лінц створив власну кіностудію, два фільми якої на міжнародному кінофестивалі у Берліні отримали перші премії. Народився у Празі 1901.
