140 років тому:
22.10.1885 – у с. Ридодуби на Тернопільщині народився Мирон Деренюк (в світі Михайло), студит, священник УГКЦ, екзорцист. На новіціат вступив до новоствореного Скнилівського монастиря (біля Львова) Студійського уставу. Після першої світової війни перебував в Унівській лаврі. Рукоположений на ієродиякона. У 1935 перебрався в с. Дора в Карпатах, де невдовзі постав студійський монастир, від 1943 настоятель цього монастиря. У 1946 єпископом Теодором Ромжею рукоположений на священника. Через відмову ченців перейти у московське державне православ’я влада розігнала монастир у Дорі, храм закрила (у 1963 перетворила на музей атеїзму), а монастирські келії конфіскувала. Монахи побудували невелику хатину поблизу монастиря; допоміг у виділення земельної ділянки голова колгоспу Юрій Івасюк. Нелегально продовжував душпастирське служіння; перебував під постійним стеженням з боку міліції, проте влада не наважувалася репресувати вже старшого віком священника. Можливо також з огляду на велетенський авторитет та повагу о. Мирона серед мешканців навколишніх сіл місцева влада не ризикувала збурити суспільний спокій, за що, очевидно, отримала би лише нагінки «згори». Був наділений силою читати екзорцизми; у 1970-му до нього навіть звернувся міліціонер з прохання відчитати екзорцизм над його сином. Помер у с. Дора, нині у складі м. Яремча на Івано-Франківщині 1976. На похорон прибули тисячі людей, підпільні монахи, монахині та священники катакомбної УГКЦ; влада не наважилася чинити перепони погребу о. Мирона. Чин похорону провадив о. Володимир (Василь) Вороновський. Похований на цвинтарі біля парафіяльної церкви.
