150 років тому:
22(09).05.1875 – у с. Кошаринці на Вінниччині народився Микола Сімашкевич, педагог, громадсько-політичний діяч. Закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету (1902). Член Конституційно-демократичної партії (1911). Вчитель історії київської приватної гімназії В. Науменка, член Українського педагогічного товариства. Рішуче обстоював право народу на навчання рідною мовою. Від вчительських організацій обраний до Української Центральної Ради. В період Української Держави віце-директор департаменту середніх шкіл (до 02.1919). Одружений, мав 4 дітей. 1921 більшовики за участь у Переяславському повстанському комітеті розстріляли сина Лева Сімашкевича, студента Київського політехнічного інституту. Після цієї трагедії був обережним у висловлюваннях. Директор соціально-економічного технікуму та одночасно семирічної школи у Баришівці (1919-1923). Завідувач дитячого будинку Південно-західної залізниці у Києві, викладач української мови та літератури Київського індустріального робітфаку. Тричі заарештовувався (1930, 1933 і 1938). У в’язниці НКВД, попри моральний та фізичний тиск, зберіг гідність людини та заперечував інкриміновані звинувачення. Розстріляний у м. Київ 1938. Місце поховання невідоме, імовірно на спецділянці НКВД у Биківнянському лісі. Справжня причина розстрілу очевидна – був освіченим українцем.
