130 років тому:
1896 – у с. Цибулеве, нині Кропивницької области, народився Микола Кібець (справжнє Бондаренко) – повстанський отаман. Під час Першої світової війни служив в московитський армії на австрійському фронті, де 1916 поранений в кисть лівої руки. Вперше як отаман згадується з початку серпня 1920, коли очолив кінний загін із ста шабель у Знам’янському повстанні. Відзначався сміливістю, винахідливістю, організаційним хистом, влаштовував вдалі засідки та несподівані напади на гарнізони більшовицьких окупантів, спричиняючи страх і паніку в їхніх рядах.
10.08.1920 на перегоні між станціями Хирівка та Цибулеве повстанці пустили під укіс ешелон червоної кінноти С. Будьонного. Серед здобутих трофеїв – 92 коні, 5 кулеметів, рушниці, набої.
У жовтні 1920 між с. Веселий Кут і с. Чорноліска у засідці його вояки розгромили більшовицький загін. Кількість вбитих невідома, взято в полон 11 червоних.
Кінець жовтня – початок листопада 1920. Перевдягнувшись у форму червоного командира з трьома козаками, приїхав до Цибулева, де локалізувався загін «по борьбє с бандітізмом». Домовившись про «спільний» виступ проти «банд Хмари і Кобця», завів півсотню цибулівського загону у засідку, де вона була повністю знищена.
У засідці біля с. Бузівка знищено і поранено до 20 більшовиків. Спільно з отаманом Хмарою організував успішну засідку в с. Дмитрівка.
На початку листопада червоні закатували дружину отамана Євгенію і 1,5-річного сина Миколу. Оповідають, що коли Кібець примчав до Чорноліски і кинувся до ніг тестя Олекси Трихманенка зі словами: «Тату, простіть! Я винен за смерть вашої дочки й сина», – той відповів: «Кріпись сину! Що скоїлось, того вже не повернеш. Їм тепер однаково, а ти знаєш, що робити…» І от 10 листопада, на станції Знам’янка загін Кібця хитрощами роззброїв ескадрон червоних чисельністю до двох сотень, взяв у полон і розстріляв комісара Якова Ґалембу, котрий закатував його дружину й сина.
13.11.1920 на станції Хирівка роззброєно 128 більшовиків; загинув один і поранений один червоноармієць.
За кілька днів захоплено вузлову станцію Знам’янка. Серед трофеїв 59 коней, 44 гвинтівки та 48 шабель. До лісу забрано 10 більшовиків.
До кінця листопада діяв у районі Знам’янки – здійснював диверсії на залізниці, знищував відділи червоноармійців і ЧК. Загинув у бою з більшовиками в Новоархангельському районі у січні 1921. У цьому ж бою повстанці знищили відомого червоного командира 14-ї дивізії 1-ї Кінної армії Олександра Пархоменка. Похований біля церкви с. Надлак, нині Кропивницької области.
