120 років тому:
4.11.1906 – у с. Старі Кути на Івано-Франківщині, народився Михайло Волощук – народний майстер художньої кераміки.
Гончарського ремесла навчився у свого батька Якова Волощука. Згодом удосконалював майстерність, наслідуючи розписи сім’ї Наппів і Брошкевичів, а також випускника Коломийської гончарної школи Петра Кошака. У той час виготовляв вироби, розраховані переважно на туристів; у роботі йому допомагала дружина Марія. Від 1938 року його твори брали участь у художніх виставках у Косові, де отримували дипломи та премії. У 1939 році очолив гончарну артіль у Старих Кутах. Під час гітлерівської окупації переїхав до містечка Павлів у Польщі, де також навчав місцевих гончарів. Після війни, від 1946 року, працював старшим майстром у керамічному цеху при Кутському райпромкомбінаті. Робота була важкою, тож майстрам часто допомагали дружини та діти. У 1956 році організував керамічний цех при артілі «Килимарка».
Брав участь у художніх виставках у Львові, Коломиї, Івано-Франківську, Києві та Москві. Виготовляв тарелі, миски, вази, макітри, горщики, дзбанки, вазони, цукорниці, боклажки, двійнята, куманці, плесканці, горнятка, свічники тощо. Використовував традиційні народні форми гуцульського гончарства, вироби оздоблював рослинним і геометричним орнаментами. У 1957 році для Коломийського музею Гуцульщини виконав два комплекти кахель для печей, а в 1958 році разом із своєю ученицею Ганною Луканюк розписав піч на замовлення музею.
Помер у с. Старі Кути 1959.
