80 років тому:
17.09.1945 – у с. Жнятин, Грубешівського повіту, Люблінського воєводства, нині в Польщі під час облави польського війська, задихнувшись від диму в санітарній криївці, загинув Мар’ян Лукасевич-«Ягода; Черник; Чайка», учасник визвольної боротьби першої половини ХХ століття. Закінчив Тернопільську гімназію, футболіст команди Українського спортового товариства «Поділля». Наприкінці літа 1943 разом із старшим братом Романом доброволець дивізії «Галичина», підстаршина 5-го полку. У березні 1944 в Замості разом з багатьма вояками дивізії перейшов до УПА. Організатор і командир сотні УПА «Вовки» (04-08.1944), командир куреня УПА «Вовки» (09.1944-09.1945), командир ТВ-28 «Данилів» ВО-6 «Сян» (03-09.1945). На чолі куреня оперував на Холмщині, рейдував на Підляшшя, воював з німецькими окупантами, очищував терен від польських терористичних боївок та партизан Армії крайової, згодом провадив бої з військами НКВС, польським комуністичним військом, міліцією та відділами безпеки. У бою з німецькою танковою дивізією біля містечка Нароль сотня зазнала відчутних втрат. 2.06.1944 прославився боєм біля с. Діброва біля шосе Грубешів–Сокаль у якому силами двох чот розгромив польський батальйон та підрозділ НКВС, втративши шість вбитих. 26.05.1945 на чолі відділу повстанців у містечку Вар’яж розгромив станицю міліції і визволив 80 українців, яких мали насильно переселити до УРСР. 28.08.1945 біля Вар’яжа на Грубешівщині розгромив провокативний загін НКВС, знищивши колишнього курінного провокатора В. Левочка-«Юрченко; Соколенко» і 13 енкаведистів та провокаторів; лише трьом вдалося втекти. Хорунжий (31.08.1945), посмертно майор УПА (15.02.1946). Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги (1.01.1946) та Срібного Хреста бойової заслуги 1-го класу (15.02.1946). Поранений в груди (відповідно до іншої версії захворів на малярію) на початку вересня 1945. Разом з Лукасевичем-«Ягодою» також загинули охоронці Дмитро Остафійчук-«Певний» і Василь Кухта-«Голуб». Поховані на новому цвинтарі в с. Гільче, за 3 кілометри від Жнятина. Народився у м. Перемишль, нині у складі Польщі в сім’ї гімназійного професора 1922.
