220 років тому:
10.04.1806 – помер Йосафат Охоцький – ЧСВВ, священник УГКЦ, проповідник, педагог.
Походив із шляхетського роду гербу Остоя. На початку 1770-х років був проповідником у василіянських монастирях; брав участь у коронації образу Почаївської Божої Матері (1773). Викладач колегіуму в Любарі на Волині. Близько 1775 року, на кошт Михайла Потоцького, виїхав до Риму, де п’ять років вивчав богослов’я; доктор теології та член Конгрегації поширення віри. Досконало оволодів латинською, італійською та французькою мовами. Після повернення – ректор василіянської школи в Любарі. Радник і протоігумен Руської провінції, архимандрит Овруцького монастиря. У 1783 році в Овручі прийняв незавершений єзуїтський колегіум, який відновив. Опікувався народними школами та їхніми вчителями – оо. василіянами, фінансово утримував сімох учнів, подбав про приміщення для земського і гродського архівів та аптеки, пожертвував 4000 польських злотих для бідних, якими опікувався монастир. У 1789 році збудував унійну церкву в Нових Шелепичах, що належали до овруцької архимандрії.
Постійно брав участь у сеймиках, бував на ярмарках, контрактових торгах, урочистостях і прийомах української шляхти. Користувався великою популярністю на Волині та поза її межами. Через Юзефа Стемпковського політично був пов’язаний з королівським двором. Член Цивільно-військової комісії Овруцького повіту (від 1790), голова житомирського сеймика (1791). Після другого поділу Польщі (1793) – учасник таємної організації яка готувала повстання; його будинок в Шелепичах став важливим пунктом зв’язку між Руссю та Литвою. Після викриття змови у травні 1794 року заарештований у Житомирі та відправлений під вартою до Смоленська. На слідстві не видав жодного із змовників. У липні 1795 року засланий до Туринська, у Сибір. Указом царя Павла І 29 листопада 1796 року звільнений. Повернувся до Овруча і більше не брав участи у світському житті. Провадив раціональне господарство, опікувався значними лісовими угіддями. Написав спогади про змову, ув’язнення та перебування в Сибіру, які містять, зокрема, детальні краєзнавчі та фольклорні описи і охоплюють період від 1793 по 1797 роки.
Народився близько 1750 року.
