Іван Трейко-«Дибов; Немо» – повстанський отаман часів УНР, генерал-хорунжий УПА (80 років тому)

 

80 років тому:

18.07.1945 – у Городницькому лісі біля с. Сторожів на Рівненщині в бою з підрозділом НКВС загинув Іван Трейко-«Дибов; Немо», повстанський отаман (1919-1924), генерал-хорунжий УПА. Як командир партизанського загону в боротьбі проти більшовиків і білогвардійців відомий з 1919 (терени Сквирського, Таращанського та Білоцерківського повітів). На великій території створив розгалужену конспіративну мережу, використовував тактику збірки загону для здійснення бойового завдання, після виконання якого повстанці як звичайні селяни розходилися по домівках. При собі утримував лише невелику мобільну групу досвічених та надійних бійців. Входив у число найбільш відомих повстанських отаманів Правобережної України. Навесну 1921 на чолі загону близько 100 повстанців входив до 2-ї групи 8-го повстанського району. Учасник підготовки антибільшовицького повстання в Україні. Від 1922 до 1925 для уникнення прямих бойових зіткнень з чисельно переважаючими підрозділами чекістів регулярно переходив польсько-радянський кордон (в районі м. Рівне), деякий час перебував на території окупованої поляками Волині, а відтак знову повертався в підрадянську Україну. Ще на початку 1925 діяв в районі Білоцерківської, Бердичівської та Уманської округ. В мемуарах сучасників стверджується, що мав ранг полковника УНР, хоча документальних підтверджень немає.

1925 з родиною оселився у с. Самостріли на Рівненщині. У 1927 агенти ДПУ вистежили отамана та при спробі вбити важко поранили в щелепу. У міжвоєнний період зблизився із «Союзом гетьманців-державників», очолюваного Павлом Скоропадським. На початку німецько-радянської війни (1941) керівник дипломатичної місії від імени П. Скоропадського до творця «Поліської Січі» Тараса Бульби-Боровця; за умовами підписаного у Рівному 5.08.1941 договору увійшов до складу штабу «Поліської Січі». У 1942 у Холмі заарештований ґестапо, після звільнення повернувся до праці в адміністративно-вишкільному секторі «Поліської Січі». Після ліквідації штабу «Січі» Службою безпеки ОУН 19.08.1943 перейшов на службу в УПА, керівник вишколів розвідників та бойовиків СБ, викладач старшинської школи УПА. Керівник відділу розвідки штабу УПА ВО «Заграва» (01.1944-07.1944) і ВО «Тютюнник» (від 07.1944), керівник відділу розвідки та заступник шефа штабу з’єднання груп 44 (від 01.1945). Посмертно підвищений до рангу генерал-хорунжого УПА (8.10.1945). Народився у с. Старостинці на Вінниччині 1898.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа