110 років тому:
1.05.1914 – у м. Збараж на Тернопільщині народився Іван Прашко, єпископ Мельбурнської єпархії УГКЦ (1982-1992), двоюрідний брат організатора УПА Д. Клячківського-«Клима Савура». Навчався у польській гімназії Збаража, де вже з ранніх літ зазнав національної дискримінації на рідній землі. Закінчив філософський факультет Львівської богословської академії і з 1937 за рекомендацією А. Шептицького продовжив навчання у Папському університеті Урбаніана в Римі. 1939 у Римі хіротонізований на священника, 1944 захистив докторську дисертацію. Після війни допомагав освоїтись у вільному світі воякам дивізії «Галичина», українцям з армії Андерса, біженцям і переселенцям. 1950 прибув до Австралії для душпастирської праці. Уже з перших днів почав організовувати релігійне та громадське життя української діаспори, яка чисельно прибувала на континент після завершення війни. У вересні 1950 у Мельбурні виступив співзасновником Українського католицького церковного братства ім. апостолів Петра і Павла, засновував церковні громади, ініціював будівництво церков, створення суботніх шкіл, українських товариств і спільнот. Був у числі священників, що дбали про усамостійнення та організаційне завершення УГКЦ в Австралії і врешті 1958 Папа Пій ХІІ створив Апостольський Екзархат для українців греко-католиків в Австралії, а о. Івана іменував першим екзархом. Хіротонізований на єпископа у Мельбурні 19.10.1958 Вінніпезьким митрополитом М. Германюком, архиєпископом І. Бучком, Торонтонським єпископом І. Борецьким та архиєпископом Р. Карбоні. Розбудовував та оптимізував структури екзархату, розвивав його економічну діяльність, дбав про друк та поширення церковної й української преси, регулярно здійснював візитації навіть найвіддаленіших парафій, особливу увагу приділяв катехизації дітей і молоді, розвитку мирянських рухів та ініціатив, пригадуванню й відзначенню національних ювілеїв і свят. Мав тонкий мистецький смак і старався підбирати для оздоблення храмів високопрофесійних українських мистців; заснував при соборі український музей. Сприяв прибуттю до Австралії сестер-василіанок. Учасник чотирьох сесій ІІ Ватиканського Собору. У 1982 Австралійський Екзархат УГКЦ піднесено до рівня єпархії і владика Іван отримав статус єпарха. З 1993 на емеритурі, проте й далі дбав про розвиток єпархії. Член Римського релігійного товариства католиків «Свята Софія», член НТШ та Українського історичного товариства. Був палким прихильником патріаршого устрою УГКЦ та поступових еволюційних кроків щодо створення Патріархату. Помер у м. Мельбурн в Австралії 2001.
