80 років тому:
16.05.1944 – у госпіталі концтабору Заксенгаузен, поблизу Берліна помер Іван Габрусевич-«Гребелька; Джон; Зубр; Іртен; Северко», 4-й крайовий провідник ОУН на ЗУЗ. Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1931). Член Пласту. Один з організаторів молодіжного націоналістичного руху на Львівщині. Провідний член Групи української державницької молоді (початок 1920-х), згодом Союзу української націоналістичної молоді. Член ОУН (02.1929), керівник підреферентури юнацтва Крайової екзекутиви ОУН на Західно-Українських Землях. Належав до радикального крила ОУН, працював над створенням нелегальної мережі молодіжних націоналістичних груп. Друкувався у часописах «Смолоскипи», «Юнацтво», «Український голос», редактор часопису «Юнак». За рекомендацією Євгена Коновальця заступник (1930), а невдовзі Крайовий провідник ОУН на ЗУЗ (07.1931-03.1932). Декілька разів заарештовувався польською поліцією. Від 1934 у Берліні (Німеччина) та Відні (Австрія). Член Проводу українських націоналістів (від 1934), керівник референтури ідеологічного вишколу, відповідальний редактор журналу «Розбудова нації», працівник Української пресової служби (Берлін, Відень). Читав лекції з націоналістичної ідеології на військових вишколах, які для своїх членів організовувала ОУН за кордоном. В розколі ОУН підтримав табір С. Бандери. Делегат ІІ Конференції ОУН у Кракові (02.1940). Один з організаторів проголошення у Львові 30.06.1941 Акту відновлення Української держави та створення Українського державного правління. В числі інших членів українського уряду 15.09.1941 заарештований ґестапо та ув’язнений в концтаборі Заксенгаузен. В перші дні перебування в таборі, коли групу новоприбулих українських в’язнів довгий час у легкому одязі тримали на морозі застудився та захворів на туберкульоз костей і залоз. Не отримував належної медичної допомоги, що врешті спричинило смерть. Народився у с. Вільховець на Тернопільщині в священичій сім’ї 1902.
