100 років тому:
5.12.1923 – у м. Умань на Черкащині за нез’ясованих обставин помер Іван Чупрей, громадсько-політичний та культурно-освітній діяч, етнограф, учасник січового руху. Навчався у Коломийській гімназії, звідки виключений із 7-го класу за участь в таємному гуртку радикалів і поширення української літератури. Склав іспит у Львівській гімназії (1906), навчався на юридичному факультеті Львівського університету, активний член «Студентської громади» (1906-1910). Секретар адвоката у Коломиї та Яблунові. Активний діяч Радикальної партії на Коломийщині, організатор демонстрацій та селянських віч, співредактор та співвидавець партійних часописів і календарів. Разом з Кирилом Трильовським організатор філій молодіжного пожежно-спортивного товариства «Січ» на Коломийщині, січових свят і фестин, читалень «Просвіти». Секретар крайового Січового комітету. Збирав фольклорні та етнографічні матеріали на Гуцульщині, які передавав Володимиру Гнатюку. В 1910-1912 допомагав організовувати гастролі Гуцульського театру Гната Хоткевича. Зібрав багату книгозбірню, яку московити спалили у 1914. З початком Першої світової війни член Бойової управи Легіону УСС (Львів, 1914) та Союзу визволення України (Відень, 1914). Воював в австро-угорській армії, після розпаду імперії в УГА (1918-1920). Публікувався у стрілецьких часописах. Разом з УГА перейшов на бік Червоної армії (Вінниця, 02.1920). Вступив до більшовицької партії, завідувач бібліотечною секцією Уманського відділу народної освіти, секретар комсомольського осередку відділу народної освіти. Після поразки української визвольної боротьби та падіння УНР і ЗУНР велике число українських патріотів перейшло з Галичини на східноукраїнську територію в надії прислужитись розбудові по формі радянської але за змістом української держави. Переважна більшість з них сплатили найвищу ціну за свою політичну інфантильність – наприкінці 1920-х та на початку 1930-х були розстріляні або розпорошені по численних концтаборах більшовицької імперії. Народився у містечку Печеніжин на Івано-Франківщині 1883.
