60 років тому:
2.10.1965 – на засланні у м. Коркіно Челябінської области в Московії помер Григорій Балагурак (у світі Володимир), ЧСВВ, єпископ-помічник Станіславівської єпархії катакомбної УГКЦ.
У 1941-1945 виконував уряд ігумена Станіславівського василіанського монастиря. У квітні 1945 єпископ Григорій Хомишин таємно уділив єпископську хіротонію отцям Івану Слезюку, Симеону Лукачу та Григорію Балагураку й призначив висвяченого владику Григорія генеральним вікарієм єпархії. Після арешту єпископа Григорія Хомишина владика Г. Балагурак перейняв керівництво єпархією і навіть утримував таємний зв’язок з Римом. 13 жовтня 1949 заарештований, як підпільний греко-католицький єпископ і з 1949 по 1955 перебував в ув’язненні в Челябінську. 1957 через непохитну вірність Українській Церкві повторно заарештований і на довічно висланий до м. Коркіно поблизу Челябінська. Народився у м. Станіслав, нині Івано-Франківськ 1909.
Тлінні останки в Україну перевіз о. Ігнатій Янтух, ЧСВВ, який представився племінником померлого. Попри непрості часи радянських переслідувань похорон владики відбувся з будиночка підпільного монастиря сестер-мироносиць в Івано-Франківську та був величний і багатолюдний. В останню путь тіло страдника провели владика Софрон Дмитерко, протоігумен о. Борис Пахомій та кілька підпільних священників. Похований на міському цвинтарі Івано-Франківська. В даний час триває беатифікаційний процес єпископа Григорія.
