80 років тому:
5.04.1944 – секретна директива НКВС СРСР № 130 про виселення сімей оунівців до Красноярського краю, в Іркутську, Омську та Новосибірську області. Згідно отриманої директиви нарком внутрішніх справ УРСР В. Рясний розробив детальну інструкцію для низових відділів УНКВС-УМДБ західних областей України. В день виселення оперативна група о 5 годині ранку несподівано оточувала село та відповідно до наперед укладеного списку брутально хапала зненацька заскочені родини, даючи всього 3 години на збори. З метою послаблення українського руху опору до списків на виселення включали усіх чоловіків віком від 15 років. Тільки у Львівській области в жовтні 1944 виселенню підлягало більше як 10,5 тисяч осіб. Подібні депортаційні акції українці східних регіонів сповна досвідчили на собі у 1920-х–1930-х роках.
Століттями Москва потом і кістками десятків мільйонів депортованих українців освоювала та розбудовувала неозорі території Сибіру, Далекого Сходу, крайньої Півночі аж раптом їй обірвалось, тому й так скаженіє вона сьогодні у безсилій люті. І вже надто очевидною вимальовується її ганебна кончина.
На світлинах українці засуджені та депортовані зі західних областей України.
