80 років тому:
6.04.1946 – о 21:30 відділи УПА перейшли словацький кордон і розпочали Другий словацький рейд. Приготування до рейду розпочалося ще на початку зими 1946 під керівництвом Василя Галаси-«Орлана». Передумовами акції були вибори у Чехо-Словаччині, призначені на травень 1945, різке погіршення стосунків між колишніми союзниками антигітлерівської коаліції і відповідно зростання сподівань на допомогу Заходу, а також стратегія українського визвольного руху на пропаганду ідеї спільної боротьби різних народів проти комуністичного поневолення. У «коротких вказівках» до проведення рейду зокрема наголошувалося на методах пропагандивної роботи з місцевим населенням, а також на поведінці та навіть зовнішньому вигляді стрільців УПА, які репрезентують український визвольний рух. Для забезпечення повстанців продуктами харчування були виготовлені посвідки-подяки за пожертву харчів для УПА, відділам УПА були надані гроші для закупівлі харчів, а також коні, яких мали продавати в разі нестачі коштів. В рейд вирушили повстанські відділи:
– Сотня «Біра» за маршрутом Межилябоці – Гуменне – Вранов –Пральтовці – Стропків. За 16 днів без значних боїв повстанці відвідали 31 село.
– Сотня «Мирона» за маршрутом Межиляборці – Стропків – Пральтовці (увійшли на околиці міста) – Бардеїв – Пряшів – Сабінов – околиці Кошиць. Загалом сотня здолала 311 кілометрів та відвідала 49 сіл.
– Сотня «Кармелюка» за маршрутом Межиляборці – Гіральтовці – Стропків – Бардеїв – Пряшів – Вранов – Гуменне – Міхайловці. Загалом охоплено 26 сіл.
В часі бесід з місцевими селянами доводилося роз’яснювати, що УПА не має жодного стосунку до РОА Власова (якого до-речі словаки не любили) та наголошувати на цілях боротьби УПА. Для чехословацької влади та армії повстанська акція виявилась несподіванкою і вони із запізненням реагували на все, що відбувалося. В більшости словацькі вояки не мали бажання воювати з УПА, тож на терени Східної Словаччини 21 квітня вислано додаткові батальйони з Чехії та Моравії. Загалом проти трьох відділів українських повстанців зосереджено 17 батальйонів чехословацької армії чисельністю 11 200 вояків, підкріплених танками та авіацією. Проте повстанцям вмілим маневруванням вдавалося уникати великих боїв, обмежуючись незначними перестрілками. Небажання чехословацьких вояків втягуватися у повноцінні бої з УПА серед іншого було спричинено також вдалою агітацією повстанців. Зокрема в пропагандивній листівці УПА зазначено: «Жовнiри Чесько-Словацької Армiї, ми знаємо, що Ви, Чехи, i Ви, Словаки, сини культурних, демократичних, полiтично високорозвинених народiв, тому вiримо, що Ви станете разом з нами проти бiльшовицько-польського варварства i людоїдства. Коли Ви чеснi люди, коли Ви демократи – не слухайте большевицької брехливої пропаганди, не слухайте тих, якi вихваляють червоний тоталiзм, i кажуть Вам виступати проти українцiв… Пам’ятайте, що ми, Українськi Повстанцi, боремося за найвищi i найшляхетнiшi, вселюдськi iдеали свободи, братерства i рiвноправности всiх народiв […]. He виступайте проти Українських Повстанцiв, не стрiляйте по нас».
Словацькі селяни вельми прихильно ставилися до українських повстанців. Найперше сприяли цьому культурна поведінка українських вояків, охайний зовнішній вигляд, намагання завжди розрахуватися за харчі, а також велика побожність українців. Останнє згодом стало підставою для радянських ідеологів запідозрити Ватикан у сприянні рейду. В одному із сіл повстанці допомогли селянину загасити пожежу, а потім дали йому 500 корон допомоги. Вістка про це миттю рознеслася довколишніми селами, а народна фантазія збільшила суму допомоги до 50 000 корон.
Мобільність повстанських відділів не залишала жодних шансів на бодай мінімальну протидію їм з боку чехословацької влади, а сам рейд та успішне його проведення невдовзі отримав широкий розголос у чехословацькій та світовій пресі. Цей рейд як і чимало інших «міжнародних» походів УПА є також промовистим свідченням наскільки масштабно та дієво українці бралися за будь-яку справу, та своєю спритністю й рішучістю дивували весь світ.
