10 років тому:
8.01.2016 – у с. Маркова на Івано-Франківщині помер Дмитро Верхоляк-«Дуб; Лебідь», підпільник ОУН, політв’язень. Через війну не зміг закінчити навчання в Народній школі. Від 1942 наймитував на Тернопільщині. На весні 1947 повернувся в Маняву. Член ОУН (10.1947). Стрілець помічника станичного с. Манява Романа Винника-«Тиси» (1947-1948). На Вознесіння Христове 1948 поранений в зіткненні з підрозділом НКВС; отримав 5 куль в ноги, від облавників сховали селяни. Під час лікування пройшов санітарний медичний курс. Стрілець куща ОУН у Солотвинському районі, під командуванням Василя Жидуна-«Бистрого». Познайомився з Катериною Яцко, яка згодом стала його дружиною. Після загибелі «Бистрого» у червні 1949 переведений стрільцем до куща Василя Блискуна-«Граніта», обслуговував повстанські лінії зв’язку. На весні 1950 у с. Міжгір’я легко поранений в сутичці з групою МДБ. Бойовик групи зв’язку Станіславського окружного проводу ОУН (1950-1951). В лісі біля с. Зелениця втретє легко поранений в ногу під час помилкової перестрілки між двома групами повстанців. Стрілець районної боївки СБ Надвірнянського районного проводу ОУН (1951-1955). 9 липня 1955 в лісі Лублінець між Марковою і Солотвино схоплений опергрупою Солотвинського РВ УКДБ. Місце зустрічі видав Іванків-«Остап», з яким того дня він мав вийти на зв’язок. Військовим трибуналом Прикарпатського округу 16.02.1956 засуджений до розстрілу, який замінено на 25 років ув’язнення. Термін відбув повністю. Утримувався в Мордовських таборах, зустрічався з багатьма політв’язнями. Звільнений у 1980, замешкав у с. Маркова, де на нього увесь цей час чекала дружина Катерина. Після падіння комуністичного режиму голова Богородчанської станиці Братства вояків ОУН-УПА, член Головної Булави Братства (1995). Народився у с. Манява на Івано-Франківщині 1928.
