80 років тому:
22.12.1945 (за іншими даними 19.12.1945) – у празькій в’язниці напередодні депортації до Москви повісився (за іншими даними розстріляний) Дмитро Грицай-«Перебийніс; Дуб; Олег; Сірко; Палій», генерал-хорунжий УПА. Закінчив Дрогобицьку гімназію. Під час навчання в гімназії керівник самбірського осередку Організації вищих класів українських гімназій. Член Пласту (1926), Української військової організації (1928) та ОУН (1929). У 1920-1930-х активний учасник організацій «Сокіл» і «Просвіта», академічного гуртка українських математиків, студентського гуртка «Рідної школи» ім. П. Могили. Вступив на фізико-математичний факультет Львівського університету. Під час навчання мобілізований до Війська польського, закінчив старшинську школу з відзнакою. Від 1933 керівник військової референтури Крайової екзекутиви ОУН. В’язень польського концтабору Береза Картузька (1934-1936). Після звільнення продовжив навчання в університеті. Одружився з Марією Козак (1938), в шлюбі народилося троє синів – Ігор, Олег і Богдан (останній вже після загибелі батька). У 1939 вдруге ув’язнений у Березі Картузькій. З початком Другої світової війни вийшов на волю та перебрався в німецьку зону окупації. Командир вартівної сотні ОУН («Веркшуц») поблизу Кракова (1939-1940). Член Революційного проводу ОУН, керівник повстанського штабу ОУН (03.1940), учасник Другого Великого збору ОУН (31.03-3.04.1941, Краків), військовий референт Проводу ОУН. На початку німецько-радянської війни ініціатор створення і керівник старшинської школи ОУН у містечку Великі Мости на Львівщині (літо 1941). Керівник Крайового військового штабу ОУН (осінь 1941). 4 грудня 1942 заарештований гестапо, утримувався в тюрмі на Лонцького у Львові. У вересні 1943 СБ ОУН реалізувала успішну спецоперацію по визволенню Д. Грицая та Я. Старуха. Заступник шефа (1943) і шеф (від 01.1944) Головного військового штабу УПА, майор. Редактор підручника «Бойового правильника піхоти» (1944). Генерал-хорунжий УПА (1.11.1945). За завданням УГВР разом із членом Проводу ОУН Дмитром Маївським нелегально пробиралися в Німеччину на зустріч із Степаном Бандерою та Ярославом Стецьком. 19 грудня 1945 при переході чесько-німецького кордону потрапили в засідку – під час затримання Маївський застрелився, а Грицая взяли в полон. Посмертно Лицар Золотого Хреста заслуги (1945). Народився у с. Дорожів на Львівщині 1907.
