70 років тому:
29.10.1956 – у Вашингтоні, округ Колумбія, США, помер Арнольд Марголін – український дипломат, правник, громадсько-політичний діяч, публіцист і письменник єврейського походження, який послідовно обстоював право українського народу на власну незалежну державу.
Походив з родини відомого підприємця й банкіра Давида Марголіна. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1900), продовжив навчання у Лейпциґу (Німеччина) та Ліоні (Франція). Захищав права єврейської громади, зокрема у процесах щодо єврейських погромів. Був адвокатом у справі Менделя Бейліса, якого звинувачували в ритуальному вбивстві, та керівником комітету його захисту (1911–1913), за що його виключили із Палати юристів.
Член Центрального комітету Партії народних соціалістів (після об’єднання з трудовиками у 1917 – Трудова народно-соціалістична партія), від 1918 року – член Української партії соціалістів-федералістів. Член Генерального суду Української Народної Республіки та Української Держави (1918), а за Директорії УНР – заступник міністра закордонних справ. Виступав у закордонній пресі із заявами про непричетність українського народу до антиєврейських погромів в Україні та наголошував на рішучих діях Директорії припинення.
Керівник української дипломатичної місії в Лондоні (до листопада 1920 року), учасник переговорів із французьким військовим командуванням в Одесі (1919) та член української делегації на Паризькій мирній конференції (1919–1920). Наполегливо домагався міжнародного визнання української державности.
Від 1922 року – на еміграції у США. Працював юристом і перекладачем, читав лекції в університетах. Професор Українського технічного інституту в Нью-Йорку, його президент (1954–1955). Почесний доктор права Українського вільного університету в Мюнхені (1950), член-кореспондент УВАН у США. Співпрацював із тижневиком «Народна воля».
У публіцистичних працях Марголін осмислював українську революцію, виступав проти узагальнених звинувачень українського руху в антисемітизмі, наголошуючи на необхідности розрізняти дії погромників і політику українських державницьких сил, які боролися з погромами. Виступав на захист Симона Петлюри, називаючи звинувачення його в антисемітизмі «повним абсурдом».
Народився у Києві 1877.
