Зенон Ковалик – ЧНІ, священник, блаженний священномученик УГКЦ (120 років тому)
120 років тому:
18.08.1903 – у с. Івачів Горішній на Тернопільщині народився Зенон Ковалик, ЧНІ, священник УГКЦ (1932), блаженний священномученик УГКЦ (2001). Закінчив учительську семінарію в Тернополі, вчитель молодших класів у рідному селі. Вступив до Згромадження оо. Редемптористів, де 1926 склав перші монаші обіти. Філософські та богословські студії здобув у Бельгії. Після першої відслуженої Літургії в Івачеві (4.09.1932) на образку залишив символічний напис: «О Ісусе, прийми мене зі св. Жертвою Твого св. Тіла й Крови. Прийми її за св. Церков, за моє Згромадження та мою Вітчизну». Декілька років сповняв місійне служіння на Волині, відтак продовжив місійну працю у Станіславі (нині Івано-Франківськ) та його околицях. 1939 переїхав до Львова. За більшовицької окупації сміливо виголошував проповіді в яких таврував численні вияви безбожництва, що його принесли більшовики. А на застереження бути обачнішим відповідав: «Якщо буде така Божа воля, то я радо прийму й смерть, але як проповідник не буду ніколи кривити душею». Вночі з 20 на 21 грудня 1940 заарештований, прощаючись з братами попросив у настоятеля о. Де Вохта благословення та розгрішення. За час ув’язнення допитуваний 28 разів, був важко катований, проте в камері постійно сповідав, катехизував, провадив молитви. На початку німецько-радянської війни 1941, перед втечею з Львова енкаведисти розіп’яли священника на стіні тюремного коридору (тюрма Бриґідки по вул. Замарстинівській), розпороли йому живіт і вставили туди мертве ненароджене немовля.
