Заневчик Ярослава-«Галина» – учасниця руху опору (100 років тому)

100 років тому:

16.02.1923 – у м. Пустомити на Львівщині народилася Заневчик Ярослава-«Галина» (з дому Менкуш), учасниця руху опору. Навчалася у Львові в «Рідній школі», Фаховій кравецькій школі «Труд», Львівському зоотехнікумі (1940-1941). Член ОУН (1943), організатор і керівник жіночої сітки ОУН у Городоцькому повіті. 1944 одружилася з вояком УПА І. Білим (невдовзі загинув), перебувала у Львові на нелегальному становищі, доньку передала на виховання тітці. 1956 скориставшись амністією і при допомозі Ірини Вільде легалізувалася. 25.08.1965 в числі багатьох інших українських патріотів заарештована за друкування та поширення самвидаву, 03.1966 засуджена до 2,5 років суворого режиму. На суд приїхала Ліна Костенко та Іван Світличний. Коли прокурор зневажливо кинув: «Она в прошлом бандитка. Єйо муж бандіт і она бандитка», то не вагаючись відповіла: «Я ніколи не була бандиткою. Мене виховували, щоби любити Україну і працювати для неї». 1967 звільнилася з ув’язнення, повернулася до Львова та одружилася вдруге. Художниця, майстриня народного одягу, учасниця виставок у Львові, Києві, Луцьку, Донецьку, Москві, Варшаві, Канаді (1990). Після падіння комуністичного режиму член управи Ліги Українських жінок, Союзу Українок, Спілки політв’язнів, Братства вояків УПА, Об’єднання народних майстрів при Будинку народної творчости. Померла у Львові 2012.

Донька Галина – солістка Хору ім. Г. Верьовки, згодом Київської філармонії, в радянські часи «не виїзна».