Юліян-Корнило Дзерович – священник УГКЦ, педагог, публіцист, меценат (80 років тому)

80 років тому:

8.04.1943 – у Відні помер Юліян-Корнило Дзерович, священник УГКЦ (1894), педагог, публіцист, меценат. Закінчив німецьку гімназію у Львові, духовну семінарію та теологічний факультет Львівського університету. Вивчав німецьку філологію у Віденському університеті (1893-1895). Душпастирську працю розпочав у м. Миколаїв на Львівщині, проте, через його активну національно-просвітницьку діяльність польський намісник Сангушко постійно домагався у митрополита Сильвестра Сембратовича прибрати священика з міста. У 1918-1919 член Української національної ради ЗУНР. Викладав катехитику у Бродах, Бережанах, Стрию, Львові. Професор Львівської духовної семінарії та Львівської богословської академії, директор Української жіночої учительської семінарії. Заступник голови товариства «Рідна школа», голова товариства св. апостола Павла (від 1924 – св. апостола Андрея), член наглядової ради товариства «Захист ім. митрополита Шептицького Андрея для сиріт у Львові» (1918-1939), останній довоєнний голова Головного товариства «Просвіта» у Львові, провідний член низки інших суспільно-культурних і релігійних товариств. Радник та референт Львівської митрополичої консисторії, субмотор справедливості, аудитор Митрополичого церковного суду. Редактор низки релігійних часописів. Співорганізатор Першого українського педагогічного конгресу у Львові (1935). Головною метою виховання вважав формування самостійності особи, яка усвідомлює свої обов’язки перед Богом та народом і має достатньо духовних і фізичних сил для їх сповнення. Народився у с. Смільне на Львівщині в сім’ї священника 1871.