Євген Стахів-«Борис; Павлюк; Стах» – організатор підпілля ОУН(б) на Донбасі, громадський діяч на еміграції (10 років тому)
10 років тому:
26.01.2014 – у США помер Євген Стахів-«Борис; Павлюк; Стах», організатор підпілля ОУН(б) на Донбасі в 1942-1943. Брат міністра в уряді Ярослава Стецька (1941) Володимира Стахіва, батько американського вченого, лауреата Нобелівської премії (2007) Євгена Зенона Стахіва. Член українських шкільних та молодіжних організацій в Галичині (з 1932), член ОУН (1934). Доброволець Карпатської Січі (1938-1939). Після окупації Закарпаття Угорщиною потрапив в полон, через Словаччину втік до Австрії. У 1941-1943 в складі Південної похідної групи ОУН організатор осередків ОУН у Кривому Розі, Дніпропетровську (нині Дніпро), Костянтинівці, Краматорську, Маріуполі, Горлівці, Слов’янську, Луганську, Бердичеві. Підпільна праця на Східній Україні привела до переконання перетворення ОУН на демократичну організацію. Один із засновників Української Головної Визвольної Ради (1944), член Закордонного Представництва (згодом – Середовища) УГВР, один з діяльних членів «двійкарів». Після війни на еміграції в Німеччині (1946-1949), відтак у США (з 1949). Керівник товариства українсько-єврейських зв’язків. Автор двох книг, численних статей присвячених визвольній боротьбі українського народу. Першим у вільному світі піддав нищівній критиці радянський пропагандистський роман О. Фадєєва «Молода гвардія», назвавши його вигадкою та стверджуючи, що на Донбасі не було жодного комуністичного підпілля. Після 1991 постійно приїздив в Україну та відвідував Донбас. Делегат 1-4 Всесвітніх форумів українців. Народився у м. Перемишль, нині в Польщі 1918.
