Євген Чередниченко - спортовець, педагог, поет, публіцист, політв’язень (30 років тому) | Український погляд

30 років тому:

11.01.1994 – у Києві помер Євген Чередниченко, спортовець, педагог, поет, публіцист, політв’язень. Закінчив гірничо-промислову школу у м. Шахти, працював шахтарем. Навчався у Московському інституті фізичної культури (1934-1938), на 3-му курсі здобув звання чемпіона СРСР з класичної боротьби. Завідувач кафедри фізичної культури Інституту харчової промисловости в Києві. Під час німецької окупації під псевдом «Сталий» районовий провідник ОУН у Фастові. 1943 потрапив у полон до більшовиків, зробив невдалу спробу втекти. Засуджений до смертної кари, замінену на 15 років каторги. Ув’язнення відбував на шахтах у Воркуті, згодом працював фельдшером. За участь у підготовці повстання у 1953 впродовж року утримуваний у Володимирській тюрмі. З юних літ писав вірші, велика частина написаного у таборах пропала. 1956 звільнений. Викладач фізкультури у Фастівській середній школі № 20 (нині № 10), згодом у Київському інституті підвищення кваліфікації вчителів. 4 вересня 1965 разом з дружиною Вірою Нечипорівною, вчителькою української мови та літератури, в кінотеатрі «Україна» піднялися на заклик Василя Стуса в знак протесту проти арештів української інтелігенції. Перебував під наглядом КҐБ, неодноразово з дружиною піддавались допитам, їх звільняли з роботи. У 1960-х викладали в школі с. Стайки біля Києва. В часи розвалу радянської імперії Чередниченки часто виступали на мітингах, брали активну участь в різноманітних патріотичних акціях. Член редколегії журналу Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих «Зона», видав дві збірки віршів. Народився у м. Фастів на Київщині 30.01.1914.

Я каторжний, мамо, женуть на Сибір –

За нашу женуть Україну,

За те, що прозрів і до неї добрів

З дороги не збивсь в хуртовину.

* * *

Тепер не страшно помирати,

Іти на смерть в кривавий бій,

Трощити мури-каземати,

Під твій могутній правди спів.

* * *

Такої світ не знав тюрми,

Не знав такого ще розбою,