Ярослав Бабуняк – бандурист, хоровий диригент, співак, композитор (100 років тому)
100 років тому:
2.01.1924 – у с. Вербів на Тернопільщині народився Ярослав Бабуняк, бандурист, хоровий диригент, співак (баритон), композитор. Навчався у Бережанській гімназії, де викладав музику його батько, вчився грати на скрипці. З грою на бандурі познайомив офіцер-українець Червоної армії, один із засновників Київської капели бандуристів Анатолій Білоцький, який привіз юнакові з Києва бандуру роботи майстра Линяйла. У 1942-1943 розпочав навчання у Львівській консерваторії, брав уроки гри на бандурі в Юрія Сінгалевича, співав у професійному хорі О. Осташевського, був солістом хору «Бандура» Т. Лозинського, створив дует бандуристів, співав у складі квартету З. Штокалка, учасник з’їзду бандуристів Галичини. З 1943 доброволець дивізії «Галичина», згодом 1-ої української дивізії УНА. У 1945-1946 в таборі військовополонених у м. Белярії та м. Ріміні (Італія) з колишніх вояків дивізії організував хор «Бурлака», при якому створив октет бандуристів. Налагодив виробництво бандур: корпус із дощечок з бочок з-під оселедців, пристрій для кріплення струн з гарматних гільз, струни з телефонного дроту. За короткий час «Бурлаки» здобули славу одного з найкращих повоєнних художніх колективів. 1948 одружився з Тамарою Гриневич, в шлюбі народились син і дві дочки. Цього ж року емігрував до Великої Британії. Крім праці на виробництві виступав як співак, соліст-бандурист, хоровий диригент. Закінчив консерваторію у Манчестері (1957), сольний спів вдосконалював у відомих професорів. 1956 пройшов за конкурсом солістом королівської опери «Конвет Гарден», проте заради праці для української культури відмовився від блискучої кар’єри оперного співака. Аналогічно неодноразово відмовлявся від підвищення по службі на виробництві. Відразу по приїзді до Англії заснував мішаний хор «Трембіта» та чоловічий хор «Гомін» (1949), з яким гастролював країнами Європи й Америки. Хор «Гомін» став лауреатом восьми престижних міжнародних музичних фестивалів, численних нагород, в тому числі призу королівської родини Англії. Під час святкування у світі 1000-ліття Хрещення Руси-України (1988) на базі «Гомону» за участи інших емігрантських колективів створив «Хор тисячоліття» (220 хористів), який популяризував український хоровий спів в Європі. Об’єднавши низку інших хорів США, Канади й Голандії 29.05.1988 в день відкриття пам’ятника Володимиру Великому в Лондоні диригував на концерті української духовної пісні зведеним 400-особовим хором в королівській залі. У Римі з нагоди ювілейних святкувань Хрещення Руси-України в присутности Пари Івана-Павла ІІ, 26 кардиналів, численних єпископів, дипломатів та 70-ти тисяч учасників свята диригував 630-особовим хором, який виконав «Боже великий, єдиний». Заслужений діяч мистецтв України (2001), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» і Товариства мистців Тернопільщини «Боян». Лауреат міжнародних музичних фестивалів (гра на бандурі та солоспіви), відзначений численними нагородами та преміями. Помер у Великій Британії 2012.
