Визначитись із авторитетами

Не раз ми бачимо результати різних соціальних досліджень, опитувань, зокрема, і щодо того, хто є для нас найбільшим авторитетом. І дуже часто виходить, що найбільшим авторитетом для багатьох є Церква. Церква як інституція, створена самим Ісусом Христом, яка покликана бути посередником між Богом і людством, яка пропагує найвищі моральні закони й цінності.
Здається, добре люди визначаються з пошуком, визнанням авторитетів. Адже у наш час важко схилятись перед авторитетом Держави, оскільки бачимо у діях державних чинників багато несправедливості, недолугості, а то й беззаконня.
Але чи справді авторитетом для нас є Церква та її очільники? І саме тепер у час пандемії, карантину та настання релігійних свят приходиться у цьому сумніватися.
Чому люди, які нібито належать до Церкви, не прислухаються до настанов, прохань її очільників? Чому не бажають слухатись прохань Предстоятелів Церков і священників не йти в час карантину до храмів, які дають конкретні поради, як служити Богові та святкувати з Богом в обставинах вимушеної самоізоляції? Чому люди ставлять у незручне становище священників, які розуміють потребу дотримуватися всесвітнього карантину, але не мають морального права відмовляти людям у наданні релігійних послуг? Чи не творять моральної кривди священникам? Задля чого? Для своїх амбіцій, своєї впертості? Забули про чесноти послуху й скромності і прагнуть бути мудрішими від Папи!
Чи може це подобатися Господу Богу? Хіба не варто задуматися над цим?