«Володимире Зеленський, доколє терпіти цей сором?» – Яніна Соколова

Йосиф Сірка

Минулого тижня Акад. Ю. Шаповал оприлюднив думку («Рефлекс Івана Павлова», г. День, 25.9.2020) Нобелівського лавреата, академіка 130 країн та видатного науковця, І.Павлова, стосовно його оцінки большевицької революції: «На жаль, я відчуваю себе стосовно Вашої революції майже прямо протилежно Вам. Мене вона дуже турбує… Багаторічний терор і нестримне свавілля влади перетворює нашу азіатську натуру в ганебно рабську. А чи багато можна зробити доброго з рабами?”

Саме це пригадалося, коли стали появлятися висловлювання майже 88-річного (25.Х. день народження).Пан Зеленський, певно, не знайомий з висловлюваннями, визнаного у світі, Академіка. А шкода, бо ж, незважаючи на наукові дослідження на тваринах, він ґрунтовно знався і на суспільних подіях, про що не боявся сказати навіть комісарам.

Незнання, не тільки давньої, але й новітньої історії країни все частіше приводить численних українських політиків до невірних рішень, які можуть загрожувати, навіть, державному суверенітетові. Саме таким було „поспішне” призначення колишніх комуністичних номенклатурників-пенсіонерів Л.Кучми та В.Фокіна до тзв. ТКГ у Мінську. Їхні висловлювання вже зі самого початку вказували на те, що багаторічне перебування на керівних посадах комуністичної диктатури, перетворило їхню „натуру у ганебно рабську”.

Запит журналістки Я.Соколової до президента Зеленського – як довго ще терпіти цей сором? – виникає у кожного нормального громадянина України. Призначив п.Зеленський людей швидко, а от, звільнити швидко – щось (чи хтось) не дозволяє.

Вже й депутати ВРУ звернулися до Зеленського, а пан Фокін, тим часом, б’є всі рекорди!

Спочатку готовий був позбутися цілих областей, щоб задобрити Путіна і спонукати до миру, а зараз вже й перед комітетом ВР України став твердити: «…що іде війна між Україною і Росією, поки що не бачив». Звичайно, що у старших людей на старість зір і слух погіршується, але якщо взяти окуляри чи мікроапарт до вуха, то можна ці вади перебороти. А пан Фокін, так виглядає, не тільки не бачив, але й не чув, що серед 14 тисяч жертв російсько-української війни є й тисячі російських солдат.

Глухих і незрячих не слід залучати до будь-яких робочих груп, бо ж вони непридатні – їм самим потрібна допомога. Дивує, яким чином, отакі глухі й сліпі «раби» (за Павловим), яким виявився В.Фокін, потрапляють на листу до призначення на стіл президента? Прикро, що передвиборча обіцянка Зеленського про «нові обличча», перетворилася не тільки на старі, але плюс глухі та сліпі!

Дуже хочеться перефразувати інший вислів зі статті Ю.Шаповала комуністичного Академіка І.Павлова у листі до комуністичного комісара та довголітнього голови уряду та міністра закордонних справ СССР І.Молотова: «Ви сієте по культурному світові не революцію, а з величезним успіхом фашизм. До Вашої революції фашизму не було». Тобто, Ви, пане Президенте, сієте по Україні не нові ідеї, нові обличча, не боротьбу з корупцією, кумівством, але реванш, зраду та капітуляцію, яких, до Вашої обіцянки не було.

Торонто, 30.9.20 р.