Відкритий лист президенту Сполучених Штатів Америки
12 травня 2014 року.
Шановний пане Президенте :
Мені здається , що значення перемоги Альянсу над нацистською Німеччиною у Другій Світовій війні, яка настала, в значній мірі, через події у Нормандії 1944 року , було те , що в кінцевому рахунку добро перемогло зло. Це була перемога над тиранією та імперіалізмом. Правда, радянські війська були невід’ємною частиною кульмінації, але , давайте будемо чесними, радянська участь сталася тільки тому, що Гітлер напав на СРСР в 1941 році. У 1939 році Сталін і Гітлер співпрацювали: поділити Східну Європу не звертаючи уваги на інші нації. Радянська пропаганда, що, мовляв, це була боротьба проти фашизму, не правдива бо участь Сталіна у війні була далеко не альтруїстичною. Крім того , історія розсудила , що з точки зору злочинності Сталін, щонайменше, дорівнював Гітлеру.
У будь-якому випадку Сталін не був героєм війни. Героями були Сполучені Штати та їхні західні союзники , а також багато народів Східної Європи та СРСР , які були часто використані в якості гарматного м’яса їх власним тираном і чиї землі війна розорила . Ті країни понесли найбільші втрати з точки зору людських та економічних ресурсів. Згодом , багато хто в СРСР, з тих які пережили війну, були насильно репатрійовані нами і англійцями та загинули від рук своїх радянських тиранів. Багато покінчили життя самогубством , щоб уникнути цієї долі . Можливо , президенту Рузвельту можна пробачити його відданість одному з найгірших вбивць в історії – Йосипу Сталіну , але сімдесят років після цього з вигодою історичній ретроспективі , жодному американському президенту не можна надати подібне прощення.
Це підводить мене до майбутнього відзначення у Нормандії. Президент Росії Володимир Путін, з точки зору кримінальної поведінки , дійсно , є гідним наступником Сталіна. Саме з цієї причини , ми й інші чесні люди , лідери демократичних, законослухняних народів не можемо розділити з ним спільні долі на трибуні в Нормандії. Це образа пам’яті жертв війни, а в даний час виклик вільним державам колишнього СРСР , які бояться сьогодні Путіна , незважаючи на їх нібито свободу , так як їхні предки боялися Сталіна. Путін уособлює собою все проти чого ми боролися в Другій світової війни. Його присутність у Нормандії буде зневагою над жертвами подій у Нормандії сімдесят років тому та насмішкою над міжнародним цивілізованим світовим суспільством .
Крім того , наклавши рішучі санкції відносно Росії , які призначені, щоб зробити різницю , яке повідомлення ми відправляємо цим людям, які навіть зараз, сьогодні живуть в страху , коли ми запрошуємо предмет їх страху до спільного влаштування благородного заходу – що політика це бізнес , як звичайно ?!. Аргумент , висунутий речниками нашого Держдепартаменту : “Наша нинішня позиція по Україні різниться, але незважаючи на це , факт залишається фактом , що Сполучені Штати , Сполучене Королівство , Франція , Радянський Союз та багато інших об’єдналися 70 років тому , щоб перемогти нацизм … Це було історична перемога тих , хто пожертвував , щоб принести мир і вони заслуговують бути удостоєні як частина цього “, насичений не розумінням історичних подій. Радянські керівники пожертвували своїми людьми , про яких вони зовсім не піклувалися. Їх кінцева мета , як і політика Росії в даний час, була і залишається одна– це захоплення земель .
Насправді , підходящою альтернативою було б запросити лідерів тих неросійських народів , які колись входили до складу СРСР та їх супутників: українців , поляків, прибалтів та інших. Сигнал тоді буде чітким і однозначним – ми відзначаємо 70-річницю подій у Нормандії , щоб нагадати світові , що Сполучені Штати Америки , як і в минулому так і сьогодні, представляють та стоять за мир вільний від тиранії і імперіалізму. Ця позиція буде служити як відкрите запрошення до російського народу також, приєднатися до вільної і демократичної спільноти націй , позбувшись своїх тиранів. В цьому випадку Америка буде маяком свободи для тих , хто жадає бути вільними.
Пане Президенте , будь ласка , заново перегляньте нинішній курс і сформулюйте принципову позицію нашим французьким , англійських і німецьких союзникам відповідно до нашої рішучості утримати путінську Росію в ізоляції , якщо Російський режим не навчиться поважати верховенство права і міжнародні договори та норми . Як завжди Америка повинна задати політичні напрямки. Наші союзники очікують цього так само , як і наші друзі в Східній Європі , котрі продовжують жити в страху ,в якому вони були сімдесят років тому , але бачать в нас реалізацію своїх кращих надій. Дякую за Ваш розгляд цього клопотання.
З повагою,
Аскольд Лозинський
український американець
