Українсько-американський звіт про президента Джо Байдена
Один рік майже на порозі. Рейтинги схвалення низькі, такі ж низькі, як у будь-якого президента, за винятком ганебного попередника Дональда Трампа, який зазвичай є барометром, але цього разу ігнорується. Джо Байден прийняв закони про інфраструктуру та економічне зростання та дещо інше. Хтось підкреслить, що з контролем обох палат Конгресу було зроблено так мало. Проте сенатори Манчін і Сінема непідконтрольні нікому, крім своїх штатів Західна Вірджинія та Арізона. Було б так легко просто проігнорувати спектр схвалення/відхилення. Однак це було б несправедливим. Саме так ми, звичайні американці, оцінюємо своїх обранців.
Пандемія не контролюється. Економіка інфляційно страждає від нестачі доставки та не може задовольнити великий попит. Джо Байден несе певну відповідальність. Зрештою, він виразник ідеології глобального потепління, припинивши “фракінг”і знову включається в Паризькі угоди. Чесно кажучи, Демократи наполягають, що ця інфляція тимчасова, багатьом це може бути важко, але вона скоро закінчиться. Чесно кажучи, Джо Байден, зображений як п’яний моряк, не збільшив державного боргу більше, ніж його попередник. Відверто кажучи, це дешеве попередження, нагадування, що жоден президент в історії Сполучених Штатів не збільшив державного боргу так, як Республіканець Дональд Трамп. Немає необхідності вести порівняльний бал. Бо Дональд Трамп наполягав, що державний борг не має значення.
Як український американець, я наважуся сказати, що цього разу Росія більше не вторгнеться в Україну, просто тому, що американський президент відновив коаліцію європейських союзників і зіткнувся з Путіним так, як це зробив би американський капіталіст. Він намалював картину, де вторгнення обійдеться агресору Путіну у великі фінансові витрати. Наважуся сказати, що Джо Байден був рішучим і жорстким. Він не був Джо Байденом із Сенату, якого Мітч Макконнелл хвалив і потім ганьбив як президента у питанні права голосу. Він не був ідеологічним і не прагнув морального переконання. Він був просто американським капіталістом, який усвідомлював, що Путін — бандит і найбільше зацікавлений у власному фінансовому покращенні.
Успіх цієї гри полягає у змовницькій причетності інших гравців, які об’єдналися в маргіналізації того, хто шантажує. Додатковою перевагою була відсутність Ангели Меркель, яка найчастіше була неохоче співучасником змови. Це відкриває очі для українського МЗС, яке наївно, а часом і фатально вірило в Анжелу. Нові гравці Німеччини в коаліції виявилися більш сприйнятливими до українських питань.
Джо Байден просто звичайна людина, яка успадкувала, хоча й охоче, величезний внутрішній та міжнародний безлад. Зневажливість його попередника лише пробудить старих духів, які ще довго вмиратимуть від невдач чи сорому. Нашою турботою має бути Україна. Було б смішно припустити, що з Путіним на кордоні з Україною, Україна буде мати кращі підходи до приятеля Путіна в Білому домі. Це не суть цієї статті. Залишимо Дональда Трампа його власним демонам. Україна у небезпеці. Партійна політика має відноситись до загального блага. У цьому випадку протистояння зі смертельним ворогом України президента Джо Байдена не підлягає критиці.
Чесно кажучи, мене не хвилює думка моїх українсько-американських Республіканців у якомусь типі спростування мого накреслення. Мене хвилює лише Україна. Тільки тому всім українським американцям потрібно активізуватися. Ви можете проголосувати за маргінала правиці, ви можете навіть підтримати Марджорі Тейлор Грін, але в цьому випадку вам потрібно підтримати Україну. Марджорі Тейлор Грін не може писати «Україна чи українці» в прямому чи переносному значенні.
Те, що має статися далі, відбувається, коли ми говоримо. Україну озброюють такі маленькі, але дуже стурбовані союзники, як Естонія. НАТО визнає Україну не безглуздим буфером, а справедливо першим доміно в цій дуже небезпечний і потенційно смертельній грі. Це величезне досягнення. Тут Джо Байден переможець. Він зробив справу. Молю Бога, що це діло завершиться без дальшої агресії.
15 січня 2022 року Аскольд С. Лозинський
