Укра1на – кріль, що лізе в пащу удава?

Святослав Караванський
Дивні дива кояться в Україні. Аж не віриться.
Увесь світ знає Путин заслав у Вкраїну десятки тисяч війсковиків із сучасною зброєю. А в Україні ніби цього не знають.
«Та де? – скажете Ви – Ще й як знають».
«Та ні, – не знають, бо якби знали, то не шукали б у Путині – миротворця».
Подумайте добре. З одного боку, Путин просить (вимагає?) у Порошенка, щоб той унезалежнив Східні області. А з другого боку, Путин укладає план, як спинити вогонь на Сході України. І в тому плані виставляє аж сім умов, за яких це перемир’я може збутися. А збудеться воно тоді, як українські війська покинуть Східні області. Хитро маніпулює Путин словами. Ой, хитро! І виглядає, що Україна може клюнути на цей гачок. Мовляв , спинимо м’ясорубку.
М’ясорубку треба спинити, це правда. Але для цього треба першим ділом вивести окупаційні Путинські війська з території України, а не українські з України.
Виникає питання, нащо, взагалі, вести переговори з агресором, який використовує переговори, щоб підкріпити агресію. Іншої думки в нього нема. Його кредо таке: усі засоби добрі для перемоги. Можна перемогти зброєю, а можна лукавством, тим паче, коли жертва клює на переговори з бандюгою.
Україні треба дивитися на Захід і за океан. Там можна знайти справжніх миротворців і справжніх друзів та союзників.
Звернутись персонально до кожної країни світу: “Рятуйте, хто в Бога вірує!”.
Це ж бандити, невизнавці людських законів. хочуть повернути розвиток людства назад у печерні часи, де мавпа з атомною зброєю хоче керувати світом. Думаймо, панове планетяни! Збирайте форуми, збирайте конгреси, з’їзди, когференції. Починайте словом судити бандитів. Ізолюйте їх від світу. Припиніть торгувати з бандитами. Це важко зробити. Але є час, коли треба заради миру, заради правди, заради справедливости іти на жертви, іти на погіршення свого становища заради погіршення становища бандитів, заради безпеки життя Ваших внуків.
Чи ж будуть Ваші внуки чути себе у безпеці, коли на планеті існують бандитські згромадження, які не встидаються лякати світ атомним кошмаром. Це ж не нормальні люди, це людоненависники, це маніяки, двійники Гітлера, Чаушеску, Каддафі, які підносять на щит психічно хворого Сталіна і самі психічно неповноцінні індивіди.
Саме із здоровим світом треба шукати гнуздечки на божевільних Жиринівських, Путиних, Медведевих.
Але світ не треба просити. Треба вимагати.
Ряд країн світу гарантував суверенність і недоторканність України.
За свої слова треба відповідати перед історією, перед наступними поколіннями, перед Богом. Ми не вимагаємо від Вас неможливого. Трохи підтягніть пояси, трохи відчуйте негаразди: голод, холод, брак комфорту. І це трохи може бути тим останнім штурхобочником, який повалить позбавлених розуму вар’ятів.
Словом і остракізмом а не переговорами з бандитами поборюймо мавполюдів ХХІ століття!