Тирада божевільного
П’ятниця, 9 жовтня 2026 року, стала ще однією ганебною сторінкою в історії Америки. Конґрес не ухвалив жодного закону; він, як завжди, бездіяв..
Білий дім — за участі двох божевільних, Дональда Дж. Трампа та «Маленького Марко», — скасував санкції та видав дозвіл на експорт російського дизельного пального, водночас запровадивши санкції проти організацій, що співпрацюють із Міжнародним кримінальним судом. Останній крок став продовженням попередніх санкцій проти членів цього Суду. Після цього головний божевільний вибухнув гнівною тирадою на адресу України та її президента через атаки на російські енергетичні об’єкти.
Крім того, Трамп знову був розчарований рішенням Нобелівського комітету. Ситуацію погіршило те, що нагороду отримала людина, яка справді переймається такими питаннями, як права людини, воєнні злочини та геноцид. На цьому етапі видається більш імовірним, що Трамп отримає ордер на власний арешт від МКС, аніж Нобелівську премію миру.
На жаль, це зовсім не смішно. Америка продовжує підживлювати російську військову машину, яка вбиває тисячі невинних людей. Колись Америка була провідною наддержавою та символом демократії й верховенства права, але тепер вона віддаляється від принципів верховенства права й руйнує все, чого досягла в цьому напрямку за останні 100 років. Посил Америки чіткий і гучний: ми підтримуємо війну Росії проти України й не віримо в міжнародні інституції чи право як регулятори світового порядку.
Жодна справжня демократія у світі більше не вірить Америці. Натомість автократи в усьому світі відчувають, що отримали карт-бланш. Світ глибоко розколотий, і Америка очолює процес із хибного боку. Одна людина не змогла б цього зробити без співпраці охочих партнерів. В Америці. Ці партнери належать до Республіканської партії. Вони є співучасниками цього злочину проти американської Конституції та американського народу.
Ціна на дизельне пальне в Америці зросла на 3 долари за галон відтоді, як Трамп і Геґсет розпочали свою авантюру в Ірані. Потенціал Росії зменшується. Проблема тут полягає не стільки в самій угоді, скільки в брехні, що її супроводжує і яка викриває справжні наміри Трампа. Скасування санкцій проти Росії має символічне значення. Це «зелене світло» від Америки для Росії, що сигналізує: вбивати українців — це нормально.
Є ще один фактор, що підтверджує цей висновок. Америка насправді експортує дизельне пальне. Його вдосталь можна отримати з Канади. Просто подивіться, чи знизиться ціна на дизель унаслідок дій Трампа. Це зухвала зрада України.
До речі, як зараз виглядає реалізація закону про санкції Грема? Це була афера, і, відверто кажучи, інакше й бути не могло, адже його розробили два шахраї: покійний сенатор Ліндсі Грем і Дональд Трамп. Сестра покійного сенатора влучно зауважила, що це дало президенту більше важелів впливу на переговорах. Цей закон ніколи не мав на меті допомогти Україні.
На цьому етапі не повинно бути жодних сумнівів: Трамп — злочинець, рівний своїм найближчим союзникам Путіну та Кіму. Єдина різниця полягає в тому, що американський народ досі запобігав відвертим масовим убивствам, хоча Служба імміграційного та митного контролю продовжує стріляти в людей у самій Америці.
У Трампа залишилося майже три місяці для реалізації свого злочинного порядку денного. 2 січня 2027 року має розпочатися процедура імпічменту. Деякі демократи вже висловлюють побоювання, що цей процес зрештою виявиться марним у Сенаті; проте він принаймні зв’яже руки цьому злому клоуну. Можливо, його посіпаки поговорять з ним про його історичну спадщину, хоча я, відверто кажучи, не уявляю, що саме вони можуть сказати. Жодному американському президенту не оголошували імпічмент тричі — та й двічі теж нікому не оголошували. Що ж, цей поїзд уже пішов.
Ганебні останні два роки президентства республіканця можуть обернутися катастрофою для кандидата від Республіканської партії у 2028 році. Такий аргумент можна навести раціональній людині. Але Трамп, безумовно, до таких не належить.
Я передбачаю, що Республіканська партія буде маргіналізована на наступне десятиліття. Хоча двопартійна система є важливою умовою для живої демократії, тут ситуація інша. Тим не менш, є чимало американців — зокрема й американців українського походження, — для яких партійна приналежність важливіша за національну. Партійна політика, безумовно, має місце в демократії, але не тоді, коли жертвою стають країна та її народ. Будьмо сповнені надії та молімося, об’єднаймо зусилля, аби Америка більше ніколи не зазнала режиму Трампа — під якою б назвою режим не діяв.
11 жовтня 2026 року
Аскольд Лозинський
