Святослав Давидович – преподобний, князь луцький, правнук Ярослава Мудрого (880 років тому)
880 років тому:
14.10.1143 – у Києво-Печерській лаврі помер Святослав Давидович (відомий як Микола Святоша), преподобний, князь луцький з династії Рюриковичів, син чернігівського князя Давида Святославича, онук чернігівського і київського князя Святослава Ярославича, правнук Ярослава Мудрого. Був луцьким князем, досягнувши повноліття одружився з донькою київського князя Святополка Ізяславича Анною. Взяв участь у міжусобній князівській боротьбі, але 1097 вигнаний Давидом Ігоревичем з Луцька, після чого втік до батька в Чернігів. Невдовзі відмовився від боротьби за свій уділ і 1106 залишив родину й прийняв монаший постриг у Києво-Печерській лаврі під іменем Микола. Став першим руським князем-ченцем. Перших три роки виконував чорну роботу. Після цього ігумен виділив йому окрему келію, біля якої насадив великий сад, проте далі дотримувався аскетичного способу життя. Багато часу присвячував читанню книжок. На його доручення з грецької перекладено послання Папи римського Леонтія проти єресі Євтихія. Фінансував побудову Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерського монастиря (пережила ординську навалу та дала назву місцевости Троєщина у Києві), лікарняну церкву св. Миколи та лікарню. Намагався гасити сварки між своїми братами і, зокрема, 1142 на прохання двоюрідного брата великого київського князя Всеволода Ольговича подався мирити чернігівських князів з їхніми братами. Мав дар ясновидіння, лікував людей молитвами. Похований у Ближніх (Антонієвих) печерах. Після смерти канонізований. Народився бл. 1080.
