Сором Разума
Спікер Разумков сказав, що йому не соромно за членство в партії Регіонів. Доросла людина із сформованою сіткою моральних координат. Якби у такої людини спитати: чи соромно їй за те, що нерозумною дитиною вона тягала кішку за хвіст? Неможливо припустити, що моральна людина у голос на всю країну заявить: ні не соромно. Мовляв, у кішки чотири ноги, та й хвіст довгий, що їй вдіється. Неможливо, бо категоричний імператив не припускає виправдання зла через його (зла) малість. Зло малим не буває. «Трогать ее (кішку) не моги за ее малый рост!»(Увага для осіб з пониженим національним імунітетом! – Російський мислєвірус).
Те, що серед тисяч членів партії Регіонів були і відносно порядні люди, діла не міняє. «Члени гітлерівської НСДАП теж не всі бігали з сокирами і не всі заштовхували людей в газові камери. Серед них теж були такі, які тільки платили членські внески, дуже неохоче витягали руки і мовчки відкривали рот, роблячи вигляд, що кричать «Зіг хайль!» (В. Войнович). Навіть відносно порядній людині має бути соромно.
Хіба можна сьогодні уявити, щоб якийсь німецький хімік-технолог відповів на приписування йому винаходу застосування циклону-В так, як відповів Разумков: «хтось додумався й написав, що я був одним із головних технологів Партії регіонів… Мене, звісно, тішить… Я, звісно, міг збрехати і сказати, що це правда, але це не так»?
Це руській мір. Де замість «nie mehr» кажуть «можем повторить!»
