Слава і воля Українському Народові і поневоленим народам світу!
,,Бандера один із небагатьох лідерів який протиставився санаційній Польщі і в обороні поневолених народів росiйським СРСР, який зумів організувати довготривалий та масовий рух опору…’’
1 січня 1909 р. в селі Старий Угринів народився в родині священика видатний політичний діяч, ідеолог українського національного руху ХХ століття Степан Бандера. В цьому році йому виповнилося б 115 років. Дитинство Степан провів у Старому Угринові, у домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. З дитинства він був свідком відродження і будови Української держави.У студентські роки брав активну участь в організованому українському національному житті. Був членом українського товариства студентів політехніки «Основа» та членом управи Кружка студентів-рільників. Невтомна боротьба, принциповість та кипуча енергія перетворила його ім’я на прапор українського визвольного руху, на збірну назву всіх борців за незалежність України. Степан з ранніх років свого життя ставав символом українського політичного руху, одним з ідеологів і теоретиків визволення свого народу з чужинецької неволі. Він був і залишається «живим портретом», в якому обожнював та благословив самими небесами Українську націю Великий Тарас Шевченко. Двоє братів Степана Бандери — Василь та Олександр — загинули у концтаборі Аушвіц наприкінці липня 1942 року. Третього брата — Богдана — розстріляло гестапо.У липні 1941 року батька Степана Бандери розстріляло російське НКВД в Києві, а двох його сестер вивезли в сибірські табори, де вони переживали каторгу. Третя сестра Степана Бандери на 10 років потрапила в радянські табори у 1946 році.
Поруч С. Бандери на фото розміщений Лев Ребет. Народжений 4 березня 1912 р. в місті Стрию на Львівщині, Лев прославився винятковою патріотичною діяльністю. У 15-річному віці, будучи студентом української гімназії, він вступив до Української військової організації, а згодом до лав ОУН. За сім років став провідником Крайової екзекутиви ОУН у Західній Україні. Вищу освіту закінчив у Львові. Рев відомий як один із важливих ідеологів українського націоналізму. Згадуємо Степана Бандеру і Лева Ребета, цих двох політичних велетнів, в час, коли Україна вже майже два роки протистоїть російській агресії. В такий важкий час спонтанно в народі оживає дух Степана Бандери і його побратимів, бо лише вони можуть зберегти народ від заглади бандoю російських злочинців. Російський фашизм так як і гітлерівський взаємно доклали своїх сил і зруйнували суверенність України. Саме Степан Бандера і Ярослав Стецько, Лев Ребет та їхні побратими були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року у Львові. За їхню діяльність у липні 1941 р. ґестапо їх арештувало. Лева Ребета гітлерівці запроторили в тюрму Освенцім, де він терпів муки до зими 1944 року. Відразу після війни він повернувся до своєї визвольної праці. В 1945-1948 роках він є головним суддею Закордонних частин ОУН, а з 1948 року – головою політичної ради Закордонних частин ОУН. Так само у вересні 1944 року звільнили Степана Бандеру, і запропонували йому участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. С.Бандера відхилив цю пропозицію.
В тому часі злочинна Москва вирішує знищити обох провідників, діяльність яких набуває важливої ваги в повоєнній Європі. 12 жовтня 1957 р. на сходах будинку в Мюнхені московський аґент Сташинський вбиває Лева Ребета. 15 жовтня 1959 цей самий Сташинський перервав життя Степана Бандери. Поняття «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним Прапором визвольного руху в Україні, незалежно від ставлення до Бандери. В часи негоди дух Степана Бандери не вмирає – але гордо живе в почуттях народу! В той же час варто пам’ятати й імена його побратимів. 30 жовтня 2010 р. прах Лева Ребета був перепохований з Мюнхена на Личаківський цвинтар у Львові. Так само, маємо надати належне його пам’яті в українській історії.
Це переосмислення важливо зараз, коли російський фашизм під проводом чекіста-президента Росії Путіна вже майже два роки рясно заливає кров’ю величезні простори української землі, нищить мільйони невинних людей, руйнуючи віковий доробок трудової нашої нації, запроваджуючи як систему вбивства, тортури, винищення людей похилого віку, жінок, дітей і заявляючи дику претензію на панування не тільки над Україною, але над цілим світом, втягаючи всіх нас у безодню нечуваних поневірянь. Дух українського націоналізму систематично відроджується, і його історичне переосмислення – на часі.
