Що очікувати від випускника школи смерти?

Йосиф Сірка

„Наша боротьба – це щось більше, ніж сама
національна боротьба, бо наш ідеал свободи –
це ідеал вільних людей”. С.Бандера

Від лікаря очікують допомоги хворі, від вчителя – мудрої поради, від інженера, будівельника, сантехніка, медсестри, водія, електрика та інших професій – професійного ставлення до праці, до людей! А чого очікувати від випускника КГБівської школи у Москві? Від самого початку заснування цієї „школи” йшлося про те, як ліквідувати людей, які чимось не поділяли погляди диктаторського комуністичного режиму.
Про те, які вимоги ставились до вихованців цієї найбрутальнішої установи у світі існує низка свідчень самих випускників, у яких прокинулася совість. Оскільки у цивілізованому світі навіть не припускають, що можлива школа, де удосконалюють методи вбивства, щоб їх було неможливо розкрити, то й існує нерозуміння політики вихованця КГБ, підполковника В.Путіна.

Дивно чути міркування західних політиків, які хочуть своєю політикою „допомогти” Путінові „зберегти обличча”, бо, мовляв, він не такий поганий, як виглядає! Дехто забуває, що зберегти можна лише те, що було, а чого не було і нема, то його й ніхто не збереже. Можна припустити, що вину на сотках тисяч смертей та поранень, зруйнованих родин, завдяки саме Путінові, несуть і західні політики.
Особа, яка закомплексована щодо cвого росту, яка свій комплес „недорослості” хоче компенсувати „історичним” відновленням імперії, не здатна навіть припустити розуміння чужого горя, бо так вона вихована у школі КГБ. Путіна не турбує смерть десяток тисяч, бо в його школі вчили, як вбивати підступно, а він легалізував смерть, як державну політику своєї влади.
Дейвид Олив (David Olive) автор книжок, статей на теми ґлобального бізнесу, економіки та політики, опублікував у газеті Toronto Star статтю Deciphering how much land Putin really needs ( 6.9.14) (Розшифрування, скільки землі, в дійсноті, потребує Путін). Стаття розпочинається відповіддю з відомого оповідання Льва Толстого „Много ли человеку земли нужно?” (1886) : «Поднял работник скребку, выкопал Пахому могилу, ровно насколько он от ног до головы захватил — три аршина, и закопал его». В ангійському перекладі сказано: Six feet of land was all that he needed – тобто біля двох метрів, землі, що людині потрібно!
Олив стверджує, що світ поділений в оцінці Путіна у питанні, що є причиною, що він провадить країну у прірву. Його порівнюють з Іваном IV – Грозним, який започаткував імперію, яку Путін хоче відновити. Інші вважають, що Путін діє, мов би, за сценарієм фільму Wag the Dog 1997 р. в якому американський президент, щоб відвернути увагу народу від щоденних злиднів, вдається до зовнішньої війни.
Дехто припускає, шо Путін своїми діями хоче замаскувати своє приватне життя, про яке ніхто не знає, як воно склалося після другого одруження з молодою красунею.
Олив дивується, що Путінові мало 34.3 мільярди квадратних футів (17 125 187 квадратних кілометрів, найбільша у світі країна), щоб зробити її великою (чудовою) країною?
Канадський науковець не одинокий у світі, який не може збагнути, що переслідує Путін своїми вчинками, порушуючи усякі Міжнародні закони, міждержавні угоди, Хартію ООН та людські права сусідньої країни. Можливо, що Патріарх Філарет УПЦ Київського патріархату є найбільш близьким до правди, коли сказав, що Путіним керує диявол.
Саме із смертей громадян Росії, яких приписують на рахунок „операції КГБ”, розпочалася агресивна й брутальна війна проти молодої і малої країни Чеченської Республіки. Брутальність, з якою була знищена ця мала країна, зустрічаємо сьогодні у війні Росії з Україною. В агресії Москви проти чеченського народу відбулася перша помилка тзв. цивілізованого Заходу, який повівся нецивілізовано, бо безкарно приглядався до путінської агресії.
Після зруйнування Чечні, апетит Путіна зріс на Грузію і знов йому вдалося „заробити” – окупувати Абхазію та Осетію. Не інша доля припала і на Молдову, де московські окупанти проголосили Дністерську республіку. Останньою жертвою путінської агресії став Крим, який є найкращим доказом того, що ця психічно хвора людина, не здатна зберегти „ моральне обличча”, бо в ньому моралі нема.
Найсвіжішим прикладом підступності КГБівських вожаків Кремля є тзв. гуманітарна колона аж із 280 Камазів, з яких понад 200 перевезли „допомогу” нелегально. Не дивно, що саме після цієї „путінської гуманітарки”, розпочалися інтенсивні обстріли позицій українських військ з території РФ та розпочався наступ на сили АТО, керований і проведений російськими солдатами і російською важкою воєнною технікою.
Сьогодні вже світ знає, що в Україну увірвалося російське військо на танках та БТРах, за підтримки ракетного озброєння, яке Росія використала і проти українських прикордонних човнів в Азовському морі. Про неоголошену війну Росії проти України не знають лише зомбовані громадяни РФ, бо навіть матерів, які побиваються за долю синів, яких вислали на війну в Україну, в Росії називають західними агентами.
Путінський „винахід” гуманітарної допомоги, як засобу диверсії та агресії проти сусідньої країни, є свідченням „високої освіченості” і послідовності вихованця і довголітнього працівника КГБ, яким він залишився і на посаді президента.
Допоки Захід не зрозуміє, що такі підступні вбивства руками КГБістів як Троцького, Коновальця, Бандери, Ребета, Литвиненка та сотки інших (всіх не перерахуєш), продовжуються сьогодні уже відверто і не проти окремих осіб, але проти цілих народів, то цю „машину смерти” не зупинити! Професія колишніх КГБістів і їхніх спадкоємців – вбивати, купувати, а коли не продається – знищувати. Саме цю картину бачимо на сході України, де терористи не цураються тортур, спалювання людей, заміновування мостів, ба, навіть, засіяної ниви, щоб недопустити жнив!
Путінська „гуманітарка” обійшлася Україні у сотки вбитих та поранених, а його армія допомогла бандитам розстрілювати ранених та своїх полонених бойовиків, внаслідок цього, українські сили здали кілька сіл та постів, бо ж проти танків з автоматом не підеш. Сподіваймось, що „другий путінський конвой” не перетне кордон безконтрольно, бо такою „гуманітаркою” можна окупувати танками і військом пів України.
Не зрозуміло, чому Україна утримує ще дипломатичні взаємини з РФ, якщо дипломатія не працює, а щодня число російських солдат збільшується на території України і на сьогодні їх, як твердять експерти, вже 15.000! Не вкладається у голові, що й досі в Україні існують російські банки, в той час, коли Росія окупувала і привласнила не тільки Крим, українські кораблі, літаки та іншу воєнну техніку, підприєства, музеї і т.і..
Про те, що Путінові вже мало України, свідчить його вислів, мовляв, Казахи ніколи не мали державності, а політичний клоун Жириновський вже почав ділити і Казахстан. Отже, ненажерливого може зупинити хіба що отрута.
Україні саме зараз слід негайно очистити усі силові структури від зрадників, але не тільки звільненням, але й покаранням і задіяти військову індустрію, яка допоможе врятувати країну і вигнати окупанта із своєї території. Декларації „нових” друзів України, які постачають зброю Іраку проти ісламських бандитів, але не хочуть її дати українській армії, є свідченням того, що слід покладатися тільки на власні сили. Якщо українські танки та зброя добрі на експорт, то вони будуть добрими й для захисту Батьківщини.
Молода українська державність живе вільним духом Майдану, якому притаманний Гуманізм, Толерантність, Воля, Рівність, Справедливість, Любов і саме це вартості, які переможуть випускників „школи смерти”, які проповідують ненависть, нерівність, релігійну нетолерантеість, мовну привілейованість, диктатуру хворої особи.
Воля „задокументована” в українському національному гербі – Тризубі, вона була гаслом українського козацтва, Української Повстанської Армії, вона є символом і сьогоднішньої боротьби з ворогом. Зомбованим росіянам волі не бракує, бо вони століттями її не мали і не знають, що за неї полягли мільйони у світі.
Російські кріпаки вмирали за царя, і їхня церква за нього молилася, а українці боролись за Волю, за яку вмирають і сьогодні на російсько-українському фронті, де вмирають невинні російські хлопці за хвору ідею імперії Путіна.
Згідно з твердженням пані Васільєвої, яка живе у Мурманську, на українському фронті вже загинуло понад 2 тисячі російських солдат. Траґедія російських хлопців полягає ще й в тому, що батьки цих юнаків навіть не знають, куди відправили їхніх дітей, бо влада у Москві бреше, мовляв, Росія не бере участі в російсько-українській війні.
ЗМІ РФ наполегливо брешуть про Україну, про сепаратистів, про фашистів, бандерівців, а невинні солдати платять за брехню своїм життям.
В Росії, царській, чи комуністичній життя народу ніколи не вважали чимось сакральним. Тому були можливі численні концтабори, тому були можливі голодомори, тому у Москві КГБ вдосконалювало свої методи не тільки у знищенні народних мас, які повставали, але й проти окремих осіб, які могли чимось загрозити тоталітарній системі.
Успіхи КГБівської пропаґанди „окрилили” кремлівське керівництво, яке й складається з колишніх агентів, які зробили із ЗМІ потужну пропаґанду на цілий світ, якому продають брехню за правдую. Вони вже давно не тільки перевершили гітлерівського міністра пропаґанди Й.Ґеббельса, але й перевершили й „вдосконали” його. Недарма, Путін оголосив Ґеббельса „мудрим чоловіком”.
Нам залишаєтся лише сподіватися, що у брехні короткі ноги і правда дійде до російських громадян про те, що Путін турбується не про їхнє життя. Якщо б він хотів поліпшити життя усіх громадян РФ, то йому не потрібно окуповувати інші землі, бо в Росії і так нема кому працювати на десятках тисяч квадратних кілометрів. Санкції Путіна на заборону ввозу продуктів харчування є покаранням власного народу, бо ж Росія змушена ввозити 40% харчових продуктів.
Нові загарбання сусідніх територій не покращать і не зменшать смертність росіян від алкоголю, яка складає 52% усіх смертей.
Зрештою, як сказав Л.Толстой, навіть „великим росіянам” не потрібно буде більше ніж 2 квадратні метри землі, а карликам не потрібно і того!

6.9.12 р.