Результати Майдану: спроба першої оцінки з Нью-Йорка
Від перемоги революції Євромайдану пройшло рівно рік часу, від обрання президентом Петра Порошенка дев’ять місяців, від обрання нової Верховної Ради чотири місяці. В західних демократіях, при обранні нової адміністрації чи уряду, населення та ,зокрема, четверта гілка влади– преса, звичайно, надає сто днів так званого “медового місяця”– мирного часу без критики і тільки після цього починає ставити серйозні запитання. У випадку сьогоднішньої влади в Україні, з огляду на війну з Росією, продовжений “медовий місяць” виправданий.
За цей рік часу пройшло чимало спостережень за діями влади, які вплинули на певні висновки, обгрунтовані чи ні. Прем’єр міністр Яценюк динамічний, виглядає заангажований бо у постійному поспіху, доступний бо зустрічається здається з усіма, одначе невідомо чи ефективнй бо, на перший погляд, курс гривні впав стрімголов. Чи це вина уряду? Не знати бо Україна у війні. Всі прошарки індустрії та суспільства заангажовані в обороні від загарбника, що виснажує поважну частину державного бюджету. Одначе є допомоги від поодиноких країн, а також Міжнародного Валютного Фонду.
Президент Порошенко робить позитивне враження при зустрічах, по телебаченню, завжди політично коректний, деференційний до своїх союзників міжнародного товариства навіть коли не в зовсім згідний з ними. Чи ця коректність є ефективною? Фактично, він краще представляє Україну ззовні ніж влаштовує її в середині. Захист проти окупанта йде не успішно, економія не покращується, а потреби реформ лишаються неторканими. Імідж України у світі в загальному позитивний, але імідж для її населення набагато гірший. Міжнародне товариство словесно Україну підтримує, тільки не допомагає так як Україні потрібно.
Мабуть найголовніше питання сьогоднішнього дня – чому відсутня майже зовсім перебудова у кадрах?! На жаль, не звільнення від минулого веде до подібного. Є божевіллям робити ті самі помилки, але очікувати іншого результату. Україна сьогодні, напевне, тільки трішки менш корумпована ніж у минулому. Політичний персонал та дипломатичні кадри в своїй основі, за малими винятками, не змінені.
Політична коректність президента мабуть заслуговує на похвалу, так само як його акторські здібності. Одначе починає відчуватися брак конкретних результатів. Яскравим прикладом цього, мабуть до абсурдного ступеня, є недавній виступ Президента після евакуації українських військ з Дебальцева. Погідна постава президента, яка заперечувала, що українські війська були в облозі, не впливала переконливо на спокій населення, тим більше, що пізніше це заперечили самі військові. Натомість згідливість і спокій Президента підважила дійсність бо Росія, фактично, з перших днів Мінськ 2 порушувала домовлення і то грубо. Росія тим часом почала готовити наступний прорив, скеровуючи свою тяжку техніку у сторону Маріуполя. В додатку Президент має завдання звітувати за кожного погиблого.
Що правда Анджела Меркел і Францва Голланд, як і Барак Обама– це не найкращі особистості, яким можна довіряти як союзникам чи прямо приятелям. В кращому випадку вони далекі друзі, хати котрих ще дальше скраю. Вони, у найкращому випадку, проявилися відносно об’єктивними спостерігачами.
Невідомо наскільки українські громади в Німеччині чи в Франції можуть вплинути на своїх канцлерів чи президентів. В США українська діаспора може впливати набагато більше на Конгрес США, та менше на Президента, зокрема Обаму, який не послідовний, не піддається впливу навіть своїх однопартійців та неофіт у міжнародних питаннях. Тому тут крайнє необхідно активної і настирливої політичної діяльності самого Президента України та Міністерства Закордонних Справ –від Міністра до Посла. Посол України у Вашінгтоні– це перефарбований прихильник, вірний до останньої хвилини, збанкрутованого і кримінального режиму Януковича. Кожний зустрічаючись з ним може це побачити. Давно на це місце треба було призначити вагому постать.
Так само говорити тільки те, що є політично коректним, замість ставити конкретні пропозиції, а то і вимоги, не приведе до бажаних результатів. Україні потрібна зброя. Україна готова цією зброєю та своїм людським потенціалом рятувати Європу, а може цілий світ. Брак конкретної підтримки України від Америки та Європи може довести до Третьої Світової війни. Слід наголосити, що це не перебільшення.
Брак кадрових змін впливає також на відсутність конкретних і ефективних реформ у боротьбі з корупцією. Україна пройшла процес демократизації. Вона на сьогодні за демократичними процесами є одна з передових, хоч з наймолодших демократій світу. Одначе те, що стримує від влаштування і розквіту, по типу західного суспільства, це її корумпованість. Треба дивитися глибоко, а не тільки поверхнево. Засадничі кадри у прокуратурі, як і у банківських структурах залишилися незмінними. Одні з другими тільки замінялися функціями.
Ну, в додатку, про фаховість та професійність. Це правда, що не Україна видумала концепцію просування своїх приятелів та кумів. Така політична система діє по цілому світу. Одначе Україна у кризі, а у критичному стані не можна собі дозволяти те, що дозволяють собі другі живучи у вигодах та мирі. Вони всі добрі люди, але міністр закордонних справ України фізик, міністр культури філософ і т. д. Віталій Кличко надзвичайно гарна людина, але за короткий час як мер Києва показав, що мабуть йому треба повернутися до боксу.
26 лютого 2015 року Аскольд Лозинський, США
