Про “корисного ідіота” який йде у президенти США

Сенатора штату Вермонт Берні Сандерса, який ціле своє життя не був членом Демократичної партії США, але сьогодні саме з тієї Партії подібно як у 2016 році намагається промостити собі шлях до Білого Дому США не випадково підозрюють як ще одне намагання Москви вплинути на президентський виборчий процес у США подібно як Москва це робила у 2016 році.

Відомий і шанований американський щоденник “Ню Йорк Таймс” недавно розкрив 89 сторінок листів, телеграм та внутрішніх совєтських державних документів які вказують у подробицях як той же Берні Сандерс у пізніх 1980-их роках старався нав’язати відносини міст-сестер між своїм містом якого він був мером Бурлінгтон у штаті Вермонт та містом Ярославль в Совєтському Союзі.

Ці документи знаходяться у державному архіві міста Ярославль у Російській Федерації та сьогодні відкриті для загального публічного огляду. “Ню Йорк Таймс” подав п’ять уривків з архіву.

Відомо що від 7-10 червня 1988 року пара ново одружених Берні і Джейн Сандерс перебували у Готелю Юбілейная у місті Ярославль. У листі місяць пізніше Сандерс як мер Бурлінгтону до мера міста Ярославль писав:

“Немає раціональних причин чому Сполучені Штати і Совєтський Союз не можуть жити разом як друзі. Наше відношення міст-сестер може хіба докласти свою часту у зближенні цих двох країн.”

Урядовці міста Ярославль ще потребували отримати дозвіл з Москви, щоби прийняти запрошення Сандерса відвідати Бурлінгтон. Сандерс вислав телеграму космонавтці Валентині Терешковій, першій жінці у космосі яка тоді очолювала Союз Совєтських Товариств дружби та культурних зв’язків. Подорож була схвалена і у жовтні 1988 року делегація міста Ярославль виїхала до Бурлінгтону.

До того Виконавчий комітет міськради Ярославля направив до Москви з семи точками план інформативної пропаганди в час поїздки. Намір мера Рябкова був говорити про політику любові миру та демократичні реформи СССР. Голова Ярославльського заводу мав говорити про зміни котрі переводять країну на ринкову економію, а голова медінституту говорив би про основний намір Совєтського Союзу влаштувати світ без ядерної зброї. Дев’ять сторінковий підручник від Совєтського міністерства закордонних справ наданий делегації підкреслював, що контакти міст сестер це один з найбільш вдалих мереж у практиці виконування інформативно пропагативної діяльності.

Отже Сандерс “корисний ідіот” чи щось більше бо навіть сьогодні у розгрі президентської виборчої кампанії Сандерс знаходить відвагу хвалити режим комуніста Фіделя Кастра у Кубі за заслуги впровадження освіти серед простого населення промочуючи, що це звичайно робили авторитарні марксисти для впровадження індоктринація і пропаганди.

Ще одна теорія, щодо Сандерса це, що він є кандидатом Москви з сторони Демократичноі партії бо його екстремні позиції улегшать процес переобрання президентом приятеля Путіна, Дональда Трампа. Оригінальні чи навіть дуже творчі (фантасти) промотори Сандерса вказують, що він ворог Путіна та олігархів в РФ бо він безкомпромісний опонент корпоративних інтересів. Цікавим явищем в одному інтерв’ю з ним коли його запитали що буде коли він стане кандидатом Демократичної партії, а такі як Блумберг покровителі запропонують йому фінансування, щоби перемогти Трампа, зайшла довго павза мовчання але не було чути слова “ні”.

Отже ж на сьогоднішній день хіба з певністю можна сказати тільки це, що у листопаді 2020 року президентом США буде обраний один з списку: Берні Сандерс, Джо Байден або Дональд Трамп. Для України і українців сприйнятливим є тільки Джо Байден. До речі він заслуговує нашої допомоги хіба тільки за це, що завдяки йому звільнили Віктора Шокіна одного з більш коруптивних генпрокурорів України і Україні було надано один мільярд гарантів після Майдану Гідності. Віце Президент Джо Байден особисто відвідав Україну та особисто відбув зустріч у Білому Домі з представниками української громадськості у США. Про його заслуги щодо України можна багато писати. Наразі досить сказати що між ним і Берні Сандерс чи Дональд Трамп немає порівняння. Україна потребує щирого приятеля у Білому Дому. Таким є Джо Байден.

6 березня 2020 року Аскольд С. Лозинський