Пора покінчити з Москвою
У недавньому числі журналу “Да Економіст” появилася стаття на тему, що повинні європейці, а у тому числі і українці, робити, щоби перебороти залежність від російського газу. По відношенню до цього автор подав чимало статистики, щодо потреб та заходів які до значної міри відповідають на потребу енергії даної країни, а також автор вказав на всім зрозумілу, але мабуть, не дужу популярну конечність консервації та важливість розвитку альтернативних заходів зокрема відновлювальної енергії, що походить від води, сонця та вітру. А також вказаним було на альтернативні лінії чужої нафти чи газу, другі транзитні лінії між поодинокими країнами для реверсного та обопільного користування та власного розвитку через вугілля, нафту та газ включно з покладами на шельфу. При цьому обговоренні можна і додати аналіз коштів перероблення і транспорту так званого плинного природного газу з так далека як з Північної Америки, хоча наразі така пропозиція виглядає більш коштовною чим інші заходи.
Всі ці концепції фактично прості, а багато з них і зовсім давні. Основна теорія це, коли є потреба на даний продукт (енергію), а сьогоднішній постачальник в зухвалій, а то і в імперіалістичні формі зловживає своєю позицією, треба шукати альтернативи. Інакше споживач може стати жертвою агресії. Це робиться шуканням альтернативного доставлення даного продукту на довшу мету або і іншого продукту коли інший може подібно функціювати і є спів-мірний чи навіть дешевший. При цьому коли одною з головних проблем це надмірне користування енергією, треба шукати шляхів побороти розкіш та байдужість.
Для України ця дискусія зокрема важлива бо Україна не тільки великий споживач російського газу, а також і партнер Росії для годування других через транзитні лінії. Росія історично шантажує Україну доставкою, ціною, квотами, а сама постійно шукає і навіть впроваджує другі способи транзиту, щоби Україну обминути. Такого партнера по бізнесу Україна не потребує.
У 2013 році Україна закупила у Росії 28 більйонів кубічних метрів (бкм) газу по 268.5 доларів за тисячу кубічних метрів (ткм), тобто разом 7.5 більйонів доларів. Щоби покарати Україну за “Євромайдан”, російський Міллєр з “Газпрому” повідомив Україну, що ціна на майбутнє буде підвищена на 44%, тобто 385.5 доларів за ткм.
Україна вважається одною з більш розкішних споживачів енергії. Це оцінка Міжнародного Валютного Фонду який при наданню кредитів вимагає і вимагатиме певної дисципліни. Причини тої розкоші різні, включно з слушною проблемою перестарілої техніки і обладнання, нерозвиненої інфраструктури. Але найбільший гріх це субсидії на комунальні послуги від держави коштом мовляв держава за Вас платить субсидії, а рівночасно держава не платить відповідної платні чи пенсії, що зробило з людей байдужими до консервації.
За аналізом спеціалістів Україна повинна з власних природних ресурсів продукувати сама 20 бкм газу річно. Це повинно б вистачити мешканцям України беручи під увагу кількість населення, рівень індустріалізації та внутрішній вольовий продукт. Україна не потребувала б російського газу. Правда при такій обстановці не було також надмірного заробітку для ключових осіб як колись в РосУкрЕнерго, чи в попередньому режимі Президента Віктора Януковича та його оточенню. Про теперішню владу поки що не знати.
А щодо Європи то вона у сукупності імпортую 160 бкм газу від Росії (24% всієї потрібної для Росії енергії) половину чого проходить через український транзит. На короткий термін Європа сьогодні посідає настільки резерви газу в наслідку теплої зими, що перекриття Росією газу в Європу не мало в великого значення у цьому році чи у наступному.
Засадниче питання також: який ефект мала би на Росію втрата Європи як споживача російського газу? Дуже значний бо нафта та газ становлять 70% російських експортів і більше половини федерального бюджету Росії. Чи Росія знайшла б альтернативний ринок збуту. Мабуть, але може і ні беручи під увагу, що цілий світ сьогодні є свідком російського намагання шантажувати енергією, а якщо навіть Росія знайте альтернативних купців, то напевне по далеко зниженій ціні бо ринок встановить ціну.
Тому Європа і США, а з ними і Україна повинні ставитися до сьогоднішньої російської агресії більш сміливо. Росія заграє бо відчуває, що її противники почуваються слабими. Виключення Росії з клубу найбільших індустріальних держав світу і залишатися невільниками російського газу це просто парадокс. Взаємна економічна допомога та спільний розвиток економічних та індустріальних інтересів, забезпечення енергетичних потреб, це основа ЄС, а також цілого світу який врешті мабуть зрозумів, що путінська Росія це не цивілізована демократична держава, а світовий ізгой який хоче за горло тримати цілий світ. Правда при цьому терпітиме звичайний народ у Росії. Але тоді проти режиму вийде не 50 тисяч людей у Москві як було це у день військового кримського референдуму, а вийде мільйон по цілій Росії людей які бажають жити як вільні люди, а не ізгої.
Спільний сміливий економічний захист це протидія до путінсько-російської окупації та авантюри. Такий спільний захист в енергетиці саме важливий як спільний військовий захист у НАТО.
13 квітня 2014 Аскольд Лозинський
