Погляд на хелловін
Знову гучно, крикливо вривається в наше життя “Хелловін”. Вривається як свято, як щось гарне й веселе…
А мені це видається справжнісіньким дикунством.
Не хочу вникати в його походження, знаю, що це походить від чогось старовинного кельтського, пов’язаного з їхніми віруваннями, але не можу зрозуміти, навіщо це українцям із власною давньою історією і традиціями.
Не дивуюся, що найгучніше відзначається це так зване свято у США – у державі, яка не має своєї давньої історії, яка створилася вихідцями з різних сторін світу. Знаю, що стало популярним у Канаді, Ірландії, Великій Британії та інших країнах, але ніколи не чула чіткої аргументації, для чого його відзначають, які ідеї в це закладають і чим збагатити хочуть духовність суспільства. Коли розповідають про сучасне святкування хелловіна, то бачу, що все зводиться до зовнішніх ефектів та процвітання відповідного бізнесу (продажу гарбузів, свічок, фарб і тому подібних товарів, що не належать до загально необхідних). Про суть, сенс – не чути пояснень.
Прикро, що в Україні після здобуття Незалежності набуває поширення це святкування, як бездумне мавпування чужого, як пожвавленням процесів американізації, що заполонює світ.
Чому, виходячи із одного рабства, рабства комуністичної системи, з усіх сил пхаємось у рабство чужих світів, чужої мови, чужих традицій, яким, по суті, далеко до нашої багатовікової й культурної традиції? Невже рабська психологія є рисою нашої ментальності?
Вважаю, що кожне святкування чи відзначання чогось має бути підпорядковане якійсь позитивній ідеї, має сприяти духовному розвитку суспільства.
Не сприймаю намагання прив’язати святкування хелловіну до Дня всіх святих.
День Усі́х Святи́х — християнське свято, день пам’яті всіх шанованих Церквою святих, що відзначається 1 листопада.. При цьому термін “Усі святі” охоплює як канонізованих святих, так і тих, хто залишився невідомим, але зумів свято прожити життя, а таких особливо багато дав український народ. І свято це має відбуватися урочисто, побожно, а не так, як проводять хелловін.
Молодь каже, що це – свято сміху, гумору, різного креативу. Але чи це добрий креатив, зображувати злі сили, різну нечисть? Це воістину щось сатанинське і, мабуть, на догоду дияволові. Тож чи не пора стриматись, задуматись?
А нагод для веселості, гумору і навіть сатири дають нам наші традиційні дійства: гаївки, гагілки, щедрівки, наш український вертеп. Ось тут варто виявляти свій “креатив”, який краще називати по нашому, не плазуючи перед чужими термінами, – творчістю, оригінальністю й фантазією!
Головне – не мавпуймо все чуже, станьмо нарешті гідними й достойними Українцями!
Знову гучно, крикливо вривається в наше життя “Хелловін”. Вривається як свято, як щось гарне й веселе…
А мені це видається справжнісіньким дикунством.
Не хочу вникати в його походження, знаю, що це походить від чогось старовинного кельтського, пов’язаного з їхніми віруваннями, але не можу зрозуміти, навіщо це українцям із власною давньою історією і традиціями.
Не дивуюся, що найгучніше відзначається це так зване свято у США – у державі, яка не має своєї давньої історії, яка створилася вихідцями з різних сторін світу. Знаю, що стало популярним у Канаді, Ірландії, Великій Британії та інших країнах, але ніколи не чула чіткої аргументації, для чого його відзначають, які ідеї в це закладають і чим збагатити хочуть духовність суспільства. Коли розповідають про сучасне святкування хелловіна, то бачу, що все зводиться до зовнішніх ефектів та процвітання відповідного бізнесу (продажу гарбузів, свічок, фарб і тому подібних товарів, що не належать до загально необхідних). Про суть, сенс – не чути пояснень.
Прикро, що в Україні після здобуття Незалежності набуває поширення це святкування, як бездумне мавпування чужого, як пожвавленням процесів американізації, що заполонює світ.
Чому, виходячи із одного рабства, рабства комуністичної системи, з усіх сил пхаємось у рабство чужих світів, чужої мови, чужих традицій, яким, по суті, далеко до нашої багатовікової й культурної традиції? Невже рабська психологія є рисою нашої ментальності?
Вважаю, що кожне святкування чи відзначання чогось має бути підпорядковане якійсь позитивній ідеї, має сприяти духовному розвитку суспільства.
Не сприймаю намагання прив’язати святкування хелловіну до Дня всіх святих.
День Усі́х Святи́х — християнське свято, день пам’яті всіх шанованих Церквою святих, що відзначається 1 листопада.. При цьому термін “Усі святі” охоплює як канонізованих святих, так і тих, хто залишився невідомим, але зумів свято прожити життя, а таких особливо багато дав український народ. І свято це має відбуватися урочисто, побожно, а не так, як проводять хелловін.
Молодь каже, що це – свято сміху, гумору, різного креативу. Але чи це добрий креатив, зображувати злі сили, різну нечисть? Це воістину щось сатанинське і, мабуть, на догоду дияволові. Тож чи не пора стриматись, задуматись?
А нагод для веселості, гумору і навіть сатири дають нам наші традиційні дійства: гаївки, гагілки, щедрівки, наш український вертеп. Ось тут варто виявляти свій “креатив”, який краще називати по нашому, не плазуючи перед чужими термінами, – творчістю, оригінальністю й фантазією!
Головне – не мавпуймо все чуже, станьмо нарешті гідними й достойними Українцями!
