Під час війни діють інші порядки!
Йосиф Сірка
Час уже, нарешті, розгорнути фронтальний наступ на внутрішнього ворога. У першу чергу необхідно завдати поразки інформаційним військам Путіна в Україні. Початок покладено паном Зеленським. Але чи буде продовження? (Ігор Лосєв)
Санкції проти головного «аґента Кремля», як величають В.Медведчука, викликали такий резонанс в Україні й поза межами, що його неможливо не помітити. Звичайно, насамперед прихильники демократичного розвитку в Україні та непримиренні її вороги привернули нашу увагу. І це зрозуміло – вперше недосвідчений президент України наважився на те, на що за 28 років до нього ніхто із президентів цього не зробив (а причин було більше, ніж потрібно)– підписав Указ про санкції визначені РНБО.
Звичайно, що закриття пропаґандивних промосковських каналів знайшло схвалення більшости не тільки українців, але й західних союзників. Цивілізований світ вже зрозумів, що розміщені по цілому світі пропаґандистські кремлівські телеканали та радіо, з їхньою систематичною брехнею, маніпуляцією фактів, вигадуванням неймовірних історій щодо вбивства колишніх російських аґентів КГБ забороненою речовиною (Литвиненко, Скрипаль та критик Навальний), щодо збиття малайзійського літака з 299 особами, серед яких майже половина була діти, щодо застосування хімічної бомби проти сирійських повстанців та багато ін.. Зрештою, саме українцям найкраще відоме твердження про те, що «їх там нєт», а поспішну окупацію Криму провели «лише» під наглядом російського війська.
Після Другої світової війни російські пропаґандисти ще під назвою СССР «визволяли» угорців 1956 р., що коштувало Угорщині 2652 особи мертвих, біля 20 тисяч поранених, 200 тисяч врятованих втечею до Австрії. Після тзв. «стабілізації», понад 350 осіб було страчених, понад 13 тисяч поранених. Скільки втратили «визволителі» – знає один Господь, бо вже, починаючи московськими царями, про власні втрати мовчали. Отож, відпрацьовані методи вбивати, притаманні Кремлеві ще з часів Івана Грозного, тому й не диво що саме російські війська продемонстрували це вже у війні проти Чеченської Республіки, проти Грузії, України і щодня демонструють це у війні в Сірії, в Африці, та де тільки вступить російський чобіт.
Звичайно, що всім російським війнам проти сусідів, починаючи ХХ-им ст., притаманна попередня пропаґандивна підготовка «ґрунту». І саме це виконували і виконують не тільки кремлівські брехливі пропаґандисти в самій РФ, але й у тих країнах, де їм вдалось, під гаслом демократії, запроваджувати свої брехливі ЗМІ. В Україні, як це було відомо довгий час, відверті вороги української держави мали доступ не тільки до телеканалів, але й ставали їх власниками та депутатами різних рівнів, аґресор користався навіть власними банками в Україні.
Тому запитання історика й політолога І.Лосєва: Чи буде продовження першому правильному крокові РНБО? – до Зеленського, є дуже актуальним. Та справа не тільки у прокремлівських ЗМІ в Україні. Шведсько-американський дипломат, економіст, проф. Андерс Аслунд, зазначає, що: «Володимирові Зеленському терміново потрібно зосередитись на антикорупційних питаннях, які дозволили йому здобути перемогу під час президентських та парламентських виборів 2019 року. Українська громадськість завжди вимагала дій проти корупції та прагне підвищення рівня життя. Це має формувати політику президента. На щастя, ці цілі є також ключовими завданнями МВФ, США, ЄС та країн G7.»
Отже, Зеленський мав час переконатися, що його рішучість щодо терористичних організацій вже виплатилася не тільки тим, що більшість схвалює його дії, але й, якщо вірити повідомленням, піднесла його рейтинґ. Позитивно вчинок оцінює і незалежний російський політолог Д.Орєшкін: «Якщо говорити про сигнал, який Зеленський дав Кремлю, то цей сигнал дуже простий: Україна суверенна держава. Не важливо, хто є президентом – Порошенко, чи Зеленський. Якщо Україна має інтереси, значить український президент буде їх відстоювати. Ось який сигнал отримав Кремль».
Але знайдуться в Україні й такі фахівці, які вже починають, як то в народі кажуть – шукати у г..ні родзинку! Мовляв, тут «два різні виміри – юридичний та політичний. Нажаль, навіть такий поважний політолог та юрист А.Окара забув, що Україна знаходиться у війні і має до діла з терористами, які щодня вбивають українських громадян і окуповують та руйнують українські здобутки.
Потрібно виходити з принципу захисту перед аґресором, який нагромадив на захопленій території більше танків, ніж їх має вся Західна Европа. Обов’язком українського президента і уряду є дбати про безпеку громадян і територіяльну цілісність – тоді ,підписані Зеленським, санкції проти аґентів Кремля перестануть бути «контроверсійними», бо ваійна не демократія. А коли хтось починає сумніватися у правильності кроків проти незаперечних терористів і їхніх фундаторів та помічників, то це лише вказує на той вплив прокремлівської пропаґанди, яка поширилася в Україні, мов, бурян на неопрацьованій ниві.
Одне можна ствердити, коли був би П.Порошенко не приховував російську аґресію за термінами АТО та ООС, але повідомив усіх громадян, що Росія провадить війну проти України, що вона окупувала Крим та частину Донбасу, то він ще 2014 р. повинен був оголосити воєнний стан, заборонити проросійські партії та ЗМІ, банки, торгівлю та припинити дипломатичні взаємини. Тоді б не було причини запроваджувати санкції проти людини, яку США вже давно визнали дестабілізуючим «аґентом Кремля» цілісности України.
Сім років Медведчук поводився мов ґубернатор Малоросії, порушував повітряний простір, вкладав українські гроші до російської економіки і зараз не тільки санкції треба підписувати, але й пред’явити підозру. Практика вже довела, що злочинці та терористи, яких порошенківський Генеральний прокурор вже заздалегідь – 3-4 дні, повідомляв, що оголосить їм підозру – вони зникали. То надіймось, що прокуратура ОП не робитиме помилок Луценка, а то прийдеться судити заочно, на що 5-та колона вже звикла. На першому місці повинна запанувати безпека та цілісність країни.
Торонто, 22.2.21
