Ольга Дядинюк – живописець, музейниця (120 років тому)
120 років тому:
10.04.1903 – у м. Самбір на Львівщині народилася Ольга Дядинюк (з дому Козакевич), живописець, музейниця. Донька повітового судді та художника-аматора Володимира Козакевича, дружина художника Василя Дядинюка. Навчалася у самбірській народній школі (1908-1911), католицькому дівочому ліцеї св. Агнеси в Люцерні (Швейцарія; 1912-1920), приватній гімназії у Самборі (1920-1924). У 1924 вступила до мистецької школи Олекси Новаківського у Львові, як стипендіатка Митрополита Андрея Шептицького у 1927-1932 вивчала рисунок на архітектурному відділі Львівської політехніки. Працювала художницею заснованого владикою Андреєм Національного музею. 1930 вийшла заміж за Василя Дядинюка, в шлюбі народився син Андрій. Випрацювала власну художню манеру у поєднанні стилю візантизму з модерними мистецькими здобутками. Учасниця виставок Українського товариства прихильників мистецтва. В період німецької окупації з чоловіком та сином мешкала в Коломиї. Наприкінці родина 1943 емігрувала до Відня, де у січні 1944 після важкої хвороби чоловік помер. Після війни в Німеччині, членкиня «Спілки українських письменників, мистців і науковців» у Міттенвальді, учасниця виставок українських живописців на еміграції у Мюнхені, Міттенвальді, Реґенсбурзі. З 1949 у США. Директор архітектурного бюро, членкиня Об’єднання мистців-українців в Америці, Союзу українок Америки. Мала три персональні виставки у Нью-Йорку (1978, 1984) та Гантері (штат Арканзас, 1984). Після відновлення Україною незалежности частину родинних раритетів подарувала історико-етнографічному музею «Бойківщина» у Самборі. Померла у США 2004.
